Рашистська секта РПЦ МП оголосила війну православному Олександрійському патріархату на території Африки

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Рашистська секта РПЦ МП оголосила війну православному Олександрійському п

Російська православна церква посилює свій вплив Африці. Але він уявний: переможних заяв про залучення пастви більше, ніж самої пастви. На тлі згортання в Африці діяльності угрупування  "Вагнера" на континенті різко активізувався так званий "екзархат Африки" РПЦ.

 Які делікатні функції виконує ця структура, як благословляє військові перевороти і чи зможе певною мірою замінити «вагнерівців» на африканському фронті? На це та інші питання шукали відповіді у виданні "Нова газета Європа".

Спочатку храм, потім переворот

Напередодні свята Преображення, 18 серпня, «патріарший екзархат Африки» РПЦ, що базується в Москві при храмі Усіх святих біля Старої та Слов'янської площ, оголосив про прихід «російського світу» в Габон: у країні відкрилася перша парафія РПЦ. А вже 30 серпня у Габоні стався військовий переворот. Переобраний трьома днями раніше на черговий термін президент Алі Бонго Ондімба був поміщений під домашній арешт, причому бунтівники заявили, що знайшли у його резиденції кілька валіз із валютою.

Читайте також: Габон - перша країна Африки, якій заплатили за захист тропічних лісів

Військову хунту, яка розпустила парламент і Конституційний суд, яка заблокувала кордони та доступ до інтернету, очолив генерал Бріс Оліги Нгема. Франція, чиєю колонією до 1960 року був Габон, засудила військовий переворот, а генерал Оліги, подібно до свого нігерського колеги Абдурахмана Чіані, який також захопив владу в результаті військового перевороту 27 липня, виступив з антиколоніальними гаслами. На думку бунтівників, африканські країни мають переорієнтуватися із Заходу на «альтернативні геополітичні центри», до яких входить Москва.

Політично активний «патріарший екзарх Африки» митрополит Леонід (Горбачов), який практично не залишає Москву, поки не встиг прокоментувати ситуацію в Габоні. До того ж, своє виразне ставлення до цього перевороту ще не висловили Кремль і МЗС РФ — на відміну від перевороту в Нігері, який проходив під російськими прапорами і з портретами Путіна і загалом схваленого Москвою. Виступаючи 21 серпня в ефірі програми «Час Голованова» на каналі «Соловйов LIVE»,

Леонід назвав події в Нігері «успіхом народної дипломатії» та висловив свої симпатії голові хунти генералу Чіані.

За прогнозами Леоніда, незабаром під вплив Москви повернеться і Буркіна-Фасо, де «місія РПЦ» розвивається «більш ніж успішно». «Всюди <в Африці> люди починають прозрівати, — заявив Леонід і процитував свого шефа, патріарха Кирила: — «Росія — це острів свободи, вона не побоялася кинути виклик всесвітньому гегемону», очоливши «велику цивілізаційну боротьбу Заходу та Сходу»».

Фото: Патріарший Екзархат Африки

Фото: Патріарший Екзархат Африки

Спектр кремлівських інтересів в Африці, які обслуговує екзархат, надзвичайно широкий. Якщо Габон завдяки експорту нафти посідає четверте місце на континенті за ВВП на душу населення, то колишня бельгійська колонія Бурунді, куди РПЦ також «зайшла» (за словами Леоніда) цього серпня, має репутацію найбіднішої країни навіть за мірками Африки. Але там теж є інтереси: у Бурунді є родовища платини, вольфраму, нікелю та рідкісноземельних металів.

Читайте також: ФСБшне православ’я в Україні: секту УПЦ МП можна анулювати за два дні 

РПЦ проти Вселенських соборів

Специфічний інструмент експансії "російського світу" - "патріарший екзархат Африки" - був створений 29 грудня 2021 на засіданні синоду РПЦ з ініціативи патріарха Кирила. Це рішення означає канонічне вторгнення Московського патріархату на суверенну канонічну територію найдавнішого Олександрійського патріархату, створеного ще апостолом та євангелістом Марком. 

Суверенні права Олександрійського патріархату, що охоплює всю територію Африки, охороняють канони Вселенських соборів (IV–VIII ст.), які незмірно старші за Статут ООН і всієї системи міжнародного права. Створення паралельних православних структур РПЦ, що охоплюють усю територію Олександрійського патріархату, — це виклик канонічної структури світового православ'я, який можна порівняти зі справжньою війною.

Формальним casus belli для таких дій стало визнання Олександрійським патріархатом автокефалії (незалежності від Москви) Православної церкви України.

При цьому слід зазначити, що РПЦ не вторгається на території інших церков, які також визнали цю автокефалію. Зрозуміло, жодна помісна православна церква не сприймає «екзархат Африки» за версією РПЦ всерйоз, а Олександрійський патріархат ще й позбавив сану митрополита Леоніда, якого тепер належить канонічно називати «колишнім». 

Навіть сама Московська патріархія не може визначитися зі статусом Леоніда: він носить титул за назвою підмосковного міста Клин і в цій якості є вікарієм, тобто несамостійним, допоміжним єпископом патріарха, але одночасно називається «патріаршим екзархом» і повноважним керуючим двома єпархіями і Південно-Африканської), хоча живе і служить не в цих єпархіях, а в Москві.

Читайте також: Міжнародна спільнота має накласти санкції на керівництво РПЦ, — активісти 

(У центрі) Папа і Патріарх Олександрійський і всієї Африки і т. д. Феодор II.  Фото: Олександрійський патріархат

(У центрі) Папа і Патріарх Олександрійський і всієї Африки і т. д. Феодор II. Фото: Олександрійський патріархат

У перші ж дні після створення «екзархату» РПЦ заявила про прийняття до його складу понад сто африканських кліриків. Синод Олександрійського патріархату видав у відповідь дуже емоційний документ, у якому назвав членів синоду РПЦ «вовками та брехунами». Цікаво, що, оголошуючи війну православному Олександрійському патріархату, РПЦ одночасно зближується та реалізує спільні програми з коптським (монофізитським) Олександрійським патріархатом, який відійшов від православ'я ще на IV Вселенському соборі (451 р.).

Вторгнувшись на територію Олександрійського патріархату, РПЦ намагається зруйнувати унікальний для сучасного православ'я місіонерський організм, який виріс на ґрунті деколонізації.

Ще на початку ХХ ст. Олександрійська церква об'єднувала лише кілька грецьких громад на півночі континенту, але за рахунок гуманітарних та просвітницьких праць патріархів Христофора II, Миколи VI та їх соратників у 1950–70-ті роки вона розрослася до 29 єпархій, де сьогодні служать 43 єпископа. Точніше, служили: сьогодні Олександрійська церква та РПЦ наводять суперечливу статистику. Митрополит Леонід стверджує, що до РПЦ приєдналося вже понад 200 православних африканських священиків, а Олександрійський патріархат відповідає йому тим, що це в основному «розкольники і маргінали», або ніколи не належали до канонічної церкви, або заборонені та позбавлені сану за свої канонічні порушення. . 

Читайте також: Як мінявся образ Московії в очах православного духовенства Київської митрополії у XVII ст. 

Як зазначала «Нова газета», новонавернені православні африканці — явище специфічне:

«Звичайно, є серед них ті, хто щиро повірив, але часто вибір конфесії залежить від фінансових мотивів, і той самий священик може належати до двох, трьох і більше церков абсолютно різних традицій».

Крім того, «джерело в Олександрійській патріархії уточнило, що РПЦ пропонує темношкірим священикам зарплату вчетверо більшу, ніж їхні нинішні єпархії». За такого розкладу треба віддати належне Олександрійському патріархату, що якимось дивом він загалом утримує свої структури в африканських країнах — якщо, звичайно, в церковну політику безпосередньо не втручається влада тих держав, які переходять «на бік Москви».

Тінь Пригожина

Контури «місії» РПЦ в Африці спочатку вражаючим чином збігалися з географією діяльності угрупування «Вагнер». Парафії, часом на порожньому місці, відкривалися в Центральноафриканській Республіці (ЦАР), Малі, Буркіна-Фасо. Леонід не приховував і своїх особистих симпатій до Пригожина, навіть коли його найманці вирушили походом на Москву, попутно збиваючи гелікоптери та літаки ВКС Росії. 

У ніч на 24 червня, коли ще нічого не було ясно, Леонід змовницьки написав у своєму телеграм-каналі: «У Москві спекотно та задушливо, але вночі обіцяють дощ. Хтось уже дочекався. Добраніч!" 

Читайте також: ПВК "Вагнер" заробляє в Африці мільйони для фінансування війни проти України – Politico

Але й після того, як усе закінчилося, митрополит не поспішав приєднуватися до хору засуджуючих .Пригожина: «Друзі, складний час дуже. Не дай Бог нам зараз хаос усередині Батьківщини. Подивіться, як швидко зазвучали голоси тих, кому ненависна Росія, хто бажає нам поразки та капітуляційного світу».

Вже після того, як Пригожин начебто відійшов від справ, а «вагнери» згорнулися, «патріарший екзархат Африки» прозвітував про відкриття «на базі приходу святителя Миколая» до ЦАР молодіжного табору, учасників якого долучатимуть до основ «російського світу», включаючи, мабуть, і початкову військову підготовку, без якої в ЦАР взагалі важко прожити. 

У Малі, влада якої під тиском «вагнерів» вигнала зі своєї території французьких миротворців, наприкінці червня було спішно відряджено клірика кафедрального собору Томської єпархії РПЦ ієрей В'ячеслав Перков, який раніше вже служив у ЦАР. «Більша частина служб проходила в приміщенні, виділеному посольством Росії в Малі, — три всеношніх бдіння і чотири літургії, — розповів про його місію Леонід. — Ще одну літургію було здійснено на військовій базі».

«Зімбабве стала 25 країною присутності Російської Православної Церкви в Африці», — відрапортував нещодавно голова місіонерського відділу «патріаршого екзархату Африки» ієрей Георгій Максимов. І ця країна, певна річ, фігурує на карті інтересів «Вагнера».

Читайте також: У пошуках нових колоній: чого хоче путін від Африки і чому провалився саміт у Петербурзі

 О. Георгій Максимов до появи «екзархату» служив в одній із московських парафій РПЦ і був досить популярним ютубером, який викривав «сектантів» та «розкольників». Тепер він головний місіонер «екзархату», який тягне на собі всю чорнову роботу, об'їжджаючи різні країни та навчаючи місцевих священиків основ богослужбової практики. О. Георгій вже побував у Конго, Того, Кенії, Нігерії, ЦАР, Габоні, Уганді, Мозамбіку, Зімбабве та на Мадагаскарі.

Ієрей Георгій Максимов.  Фото: Wikimedia Commons, CC BY 2.0

Ієрей Георгій Максимов. Фото: Wikimedia Commons , CC BY 2.0

Однак знайти скільки-небудь зрозумілу інформацію про канонічні структури РПЦ в Африці (назви храмів, адреси парафій, імена священиків тощо) неможливо: якщо ви захочете поїхати в Танзанію або Бурунді, ніхто не дасть вам координат місцевих острівців «російського світу». Залишається тільки гадати, чи робиться це з міркувань безпеки або з урахуванням специфіки африканського православ'я, де той самий священник запросто може належати до двох, трьох і більше юрисдикцій або навіть конфесій. Хай там як, на офіційному сайті «екзархату» можна знайти інформацію лише про 12 парафій: вісім у Північно-Африканській єпархії () (Марокко, Туніс, Єгипет) та чотири у Південно-Африканській (три у ПАР та один у Танзанії) .

Читайте також: Справа «Вагнера» в Африці триває: росія розпалює війну на "чорному континенті"

Можливо, «патріарший екзархат Африки» — це головна містифікація століття РПЦ. Перевірити розповіді про нього неможливо, і Леонід це чудово розуміє, коли каже: «У нас у геометричній прогресії додається паства, приходить все більше священиків… Труднощі, які виникають, здебільшого пов'язані з бюрократичними моментами». 

Астрономічні масштаби «екстрахату», який «бюрократично» неверифікується, — добрий ґрунт для заявки на патріарший престол РПЦ, яку Леонід, безсумнівно, збирається зробити «благопотрєбно».

Лера Фурман, опубліковано у виданні  «Нова газета Європа»


В тему: 

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]