Як підліток із Маріуполя вибрався з окупації через не бажання вчитись російською

Версия для печати

Підліток-сирота з Маріуполя виїхав з окупованого міста, тому що не хотів вчитися російською мовою. Потрапити на підконтрольну Україні територію юнаку допомогли рідні сестри й волонтери. Його державним опікуном став директор українського коледжу, де хлопець тепер навчається.

Історію маріупольця підготували The Reckoning Project та Реальна газета.

Хлопець народився у Маріуполі. Він – сирота, його рідна мати померла 2014 року, а запис про батька у свідоцтві про народження відсутній. До того ж хлопець має трьох старших сестер, дві з яких мешкали в Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення.

Коли російські загарбники захопили місто, підлітку було 16 років, а його старшій сестрі – 17. Діти перебували у дитячому будинку сімейного типу. Ще одна сестра навчалася в коледжі та жила в гуртожитку. У дітей були різні опікуни.

Наприкінці березня 2022 року сестрам вдалося виїхати з Маріуполя. Забрати брата вони не змогли, тому що  мати-вихователька не дозволила дитині виїхати з міста. 

Хлопець залишився у дитячому будинку сімейного типу. Він був вимушений навчатися в російській школі, де скасували викладання української мови та вели російську пропаганду.

“Почали розповідати, що Україна – це погано, а Росія “пришла вас освобождать”, і тепер усе буде добре, красиво та чудово”,– каже підліток. 

За словами хлопця, українські підручники замінили на російські, а учителів змусили розповідати про те, що Російська Федерація прийшла “звільняти” українців. Для школярів влаштовували спеціальні класні години – “Разговоры о важном”, на яких розповідали про Росію, її культуру, армію тощо. У шкільну програму додали предмет “Історія Російської Федерації”. Історію України у школі не вивчали. 

Читайте також: Чому ЄС впускає не всіх депортованих в Росію українців і як їм можна потрапити додому

Через нав’язливу російську пропаганду хлопець часто пропускав заняття.

Також у школі проводили лінійки, на яких лунали гімни Росії та так званої “ДНР”. Дітей змушували декламувати вірші російських поетів, виконувати російські народні танці, співати пісні російських виконавців тощо. І у школі, і у коледжі вивісили прапори Російської Федерації й так званої “ДНР”.

Школярів агітували долучатися до молодіжного руху “Молода гвардія” від партії “Єдина Росія”, а також до загальноросійського суспільно-державного руху дітей та молоді “Движение первых”.

Загалом хлопцю складно були прийняти нові реалії життя в окупації.

“Маріуполь був як інший світ якийсь. Ходиш вулицею й бачиш ці зруйновані будинки, згорілі вікна. І дуже було складно спостерігати це, тому що місяць, чи два тому ти жив у іншому світі: бачив людей із задоволеними обличчями, тобі приємно було йти вулицею. А тепер ідеш містом, людей майже немає, і бачиш – усе зруйноване”, – розповідає підліток.

Вже у 2023 році окупаційна влада і, відповідно, шкільна адміністрація почали вимагати від дітей змінити українські документи на російські. Хлопець відмовився, адже хотів виїхати з окупації. Зокрема через це у нього стався конфлікт із його опікункою, яка мала проросійські погляди. 

За словами підлітка, шкільна адміністрація на вимогу окупаційної влади заявила, що за відсутності російських документів він атестату за 9 класів не отримає. Врешті йому дали довідку після закінчення школи. 

Читайте також: "У мене померли дві собаки, бабуся Галя і улюблене місто Маріуполь" - історія дитячого щоденника, який збурив країну

Після школи підліток вступив в один з коледжів міста. Він не хотів жити з опікункою та переселився до гуртожитку.

“Коли я закінчив 9 клас, то не міг залишатися у неї вдома. Тому що, коли зайшла російська влада, вона почала розповідати, що Російська Федерація – це дуже добре. Тобто, що України скоро не буде, Америки також не буде. І я зрозумів, що вона людина, у якої немає, мабуть, своєї думки. Що їй покажуть по телевізору, то вона й розповідатиме”, – каже хлопець. 

За словами нового опікуна хлопчика, керівниця дитячого будинку сімейного типу дитиною не займалася, зате активно підтримувала Російську Федерацію.

*“Росія має міжнародно-правове зобов’язання надавати освіту, яка поважає культурну ідентичність дитини, її мову та цінності, країну походження, а також забезпечувати освітні стандарти відповідно до моральних переконань учнів і батьків”, – говорить правовий аналітик The Reckoning Project Карім Асфарі. 

Він також зазначає, що згідно з міжнародним законодавством про права людини, Російській Федерації також заборонено поширювати пропаганду війни або заклики до національної, расової чи релігійної ворожнечі.

“Маріупольські програми перевиховання, які містять антиукраїнську пропаганду та обмежують навчання українською мовою, є також порушенням  зобов’язань. Вимагати від дітей  отримувати російське громадянство суперечить нормам Гаазького права, які забороняють примушувати осіб, що живуть на окупованих територіях, присягати на вірність державі-окупанту”, – пояснив Асфарі. *

Читайте також: Історія чоловіка з Бердянська, який пробув у полоні російських окупантів два місяці: “З вечора я їх ховав, а зранку воскрешав”

Тим часом сестра хлопчика звернулася до директора українського коледжу, в якому вона навчалася, і попросила допомогти вивезти брата. Директор відреагував на прохання студентки і звернувся до волонтерів  та офіційних урядових структур в Україні.

Всі вони разом змогли повернути хлопця на підконтрольну Україні територію. 

Підлітка вивезли з окупованого Маріуполя через Росію (Ростов) та Білорусь до Польщі, а потім – у грудні 2023 року в Україну.

Він разом із сестрою навчається у Маріупольському будівельному коледжі, який був переміщений в Хмельницький, і продовжив роботу. Директор цього коледжу став його державним опікуном. 

За словами опікуна, в окупованому Маріуполі хлопчику бракувало української мови.

“Українською там спілкувалися таємно, в публічних місцях говорити українською мовою було небезпечно. За час перебування в Маріуполі він відстав у навчанні. Зараз хлопець частіше говорить українською, слухає українську музику, після майже дворічної розлуки більше часу проводить із сестрами”, – каже директор коледжу.

Нещодавно підліток із сестрою виїхали до Польщі.

—

Наталка Сиробаб, Яна Осадча; опубліковано у виданні Реальна газета

Читайте також: 

•  Як Росія викрадає українських дітей та з якими проблемами стикаються родини після їх повернення
• «Рідні не знають, чи живі діти». Коли Путіна покарають за викрадення маленьких українців?
• Шлях російських людожерів, Путіна та його подільниці Львової-Бєлової, до обвинувачення МКС
• Чим гаазький ордер для Путіна небезпечніший за санкції
• Міжнародний суд в Гаазі видав ордер на арешт Путіна. Що означає це рішення
• Українські діти вивезені окупантами в росію: порушення Женевської конвенції і злочин геноциду
• Злочини російських окупантів: Викрадення дітей, затримання і тортури
• Звірства російських фашистів: окупанти насильно вивозять українців із Херсонської області
• Воєнні злочини Росія проти дітей України