Олег Романчук: Стався витік інформації державної ваги. Це повна некомпетентність

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Або мотивований Росією саботаж. Черговий скандал за участю ДБР – це підказка агресору, як знизити рівень боєздатності українських Повітряних сил ЗСУ, і шок для наших партнерів по НАТО. Генерал-лейтенант, нині нардеп Михайло Забродський каже, що вилучення кількох клістронів – це понад добу діра в повітряному просторі завширшки декілька сотень кілометрів. Вимагаємо від Міністерства оборони не млявої оцінки та службових розслідувань, а чіткої відповіді – хто винен у тому, що відбулося.

4 липня в центрі Києва сталася масова бійка зі стріляниною. Постраждали троє людей. Того ж дня президент України заявив: «Вимагаю від генерального прокурора й міністра внутрішніх справ системної та злагодженої координації, аби не допустити ескалації насильства на вулицях країни».

Блискавична заява керівника держави. Тоді як на дії слідчих Державного бюро розслідування реакція Володимира Зеленського була не така швидка. 1 липня вони на території трьох бригад Повітряних сил ЗСУ у Хмельницькій, Одеській і Херсонській областях незаконно вилучили сім приладів – клістронів. Від чого зенітні установки стали небоєздатні.

На цю тему: ДИВЕРСИЯ: ГБР разоружило систему ПВО Украины, изъяв приборы для наведения ЗРК на цель - Командование Воздушных сил ВСУ

2 липня командування Повітряних сил розмістило на сторінці у Facebook цю інформацію під заголовком «ДБР завдає чергового удару по системі протиповітряної оборони країни». Вказали, що «слідчі інкримінують посадовим особам суттєві порушення в закупівлі клістронів. А у згаданій постанові суду не йшлося про вилучення, а лише «про огляд військової частини та підпорядкованих їй зенітних ракетних дивізіонів». Виникає враження, що це спланована акція, спрямована на підривання обороноздатності держави. На кордоні з Україною ворог розгортає величезне угруповання військ у рамках військового навчання «Кавказ-2020», де розігрується сценарій повномасштабного наступу на Україну, а державні інститути дозволяють собі подібні речі».

Згодом це повідомлення зникло зі сторінки відомства, та журналісти встигли зробити скриншоти.

Того ж 2 липня ДБР повернуло клістрони у військові частини. За фактом їхнього вилучення розпочато службове розслідування.

3 липня, о 18:23, майже через дві доби, на сайті президента України з’явилась інформація, що Володимир Зеленський поставив завдання правоохоронним органам дати оцінку діям працівників Державного бюро розслідувань. І взяв ситуацію під особистий контроль.

Фантасмагорія якась. Слідчі ДБР перетворили зенітно-­ракетні комплекси С-300 на брухт, а Зеленський «поставив завдання дати оцінку». Яку оцінку може мати диверсія під час війни? Треба було зобов’язати голову СБУ відтворити весь ланцюжок причетних до скандалу. З’ясувати роль працівників спецслужб.

Зрештою, в нормальній державі негайно був би скликаний парламент, який висловив би недовіру верховному головнокомандувачу й розпочав би про­цедуру імпічменту. Але це не про нашу Верховну Раду. Її пофігізм і легковажність феєричні. Переймається проблемами грального бізнесу та іншою маячнею.

У цій скандальній, загрозливій для безпеки держави історії є кілька цікавих моментів. Перевищення повноважень працівниками ДБР розслідуватиме те саме ДБР – вже начебто відкрило кримінальні провадження за фактом.

Чому не було знешкоджено зловмисників, які прагнули заволодіти військовим майном? Є інформація, що одна бригада відмовилася віддати обладнання слідчим ДБР. Ті пригрозили штурмувати військову частину спецпризначенцями. Звідкіля така самовпевненість? Військові, діючи за статутом, мають повне право на території частини застосувати зброю.

Клістрон – це один з основних елементів системи наведення на ціль зенітних ракетних комплексів. Без нього радар мертвий, ракети не полетять. Мало хто з нас донедавна чув це слово. Та навіть більшість військових, не кажучи про ДБР, достеменно не знають, як працює «серце» ЗРК. Тож слідчі спромоглися звинуватити посадових осіб у зенітних ракетних бригадах лише в «суттєвих порушеннях у закупівлі клістронів».

Що криється за таким формулюванням? Ці пристрої навіть у мирний час були дефіцитні. З початком війни питання ще більше ускладнилося. Наша протиповітряна військова техніка експлуатується понад 30 років. Цикл капітального ремонту С-300 – вісім-дев’ять місяців. Якщо комплекс іде не на модернізацію, а на ремонт, то змінювати вузли й блоки на сучасні не можна. Треба виготовити такі ж або купити нові. У цих ЗРК чимало частин, зав’язаних на промислову й елементну базу СРСР – клістрони, лампи біжучої хвилі тощо. Роздобути їх проблематично. Зберігаються на російських складах або в обмеженій кількості у військових ангарах інших країн, які мають «трьохсотки».

Ми змушені жити за законами воєнного часу. Коли економіка, політика, наука підпорядковуються обороні країни від російської агресії. Низка юридичних правил уневажнюються. Чимало волонтерських закупівель за кордоном – оптика, тепловізори, дрони, зброя, машини, бронежилети, шоломи, дефіцитні запчастини – у 2014–2015 роках відбувалися без належного оформлення. Бо йшлося про захист держави.

Чи хтось із нинішньої влади пам’ятає, як 2014-го в Москві затримали Юрія Солошенка, колишнього директора полтавського заводу «Знамя», під час спроби закупити клістрони до С-300? Після двох років полону його звільнили в рамках обміну. 2018-го помер у віці 75 років.

На цю тему: Солошенко: сценарий моего «преступления» писала ФСБ

Війна триває. І доки в Україні не буде власного технічного рішення щодо клістронів, доти триватиме нелегальна купівля в РФ дефіцитних ламп для системи управління зенітних ракет С-300. І не тільки.

Для чого працівники ДБР вилучали клістрони й супровідну документацію? Ймовірно, хтось підказав, що треба саме вилучити, а не тільки оглянути й підтвердити наявність. Можна припустити, що йшлося про перевірку «на вошивість» протиповітряної оборони ЗСУ. І схоже, що завдання вони виконали.

Навіть найкращі слідчі могли ненароком пошкодити клістрони магнітним полем. Невідомо, якими були умови їхнього транспортування та зберігання. Що з ними робили в ДБР? В якому стані повернули? Непрофесійним поводженням легко пошкодити ці чутливі елементи. Після вимкнення радар треба перезапускати, випробовувати, навести на ціль. А це час.

Та це не єдина небезпека. Можливо, в Росію дійшла інформація про маркування і супровідну документацію. Спецслужби Кремля можуть встановити, на яких складах зберігалися прилади і хто причетний до передання елементів військової техніки. Одне слово, маємо гарантовану кримінальну справу – закупівля нелегальна, поставка темна, підозрілий розрахунок готівкою, бракує документів.

Невже військова контррозвідка настільки бездарна й не розуміє, що не можна це виносити на загал? Хай там як, але стався витік інформації державної ваги.

3 липня міністр оборони Андрій Таран заявив, що ДБР підірвало бойову готовність частин протиповітряної оборони і створило можливості витоку інформації, що належить до грифованої. Ситуація вкрай підозріла. Дії причетних до неї людей мають ознаки державної зради.

Позаштатний агент НАБУ Євген Шевченко стверджує, що періо­дично в Укроборонсервіс приходять розумники з СБУ і ДБР – намагаються з’ясувати дані постачальників по лінійках клістронів. «І щоразу йдуть гуляти лісом, оскільки донині жодного переконливого пояснення своїм діям вони не надали».

Можна припустити, що спецслужби РФ намагаються з’ясувати, як українська армія укомплектовує свої С-300 приладами пошуку й наведення. Бо їх виробляють лише в Росії і не експортують в Україну. Можливо, через якогось подвійного агента сповістили військову контррозвідку СБУ, що українські С-300, мовляв, укомплектовані контрабандними деталями. Зчиняється аларм – рапорт у ДБР, звернення до суду. І от ракети, що закривають Хмельницьку, Одеську й Херсонську області, фактично зняті з бойового чергування.

Тепер росіяни з нетерпінням чекатимуть на результати слідства, яке повідомить, як Служба зовнішньої розвідки України чи Головне управління розвідки Міноборони дістає у РФ клістрони. Хто їх продає, який маршрут, де вікна на кордоні тощо. Словом, цікавий прецедент – як через самих українців викрити канали постачання з РФ забороненого обладнання, як за допомогою детективів ДБР можна паралізувати ППО регіону або й країни. Так можна буде опечатати, якщо, звісно, буде ухвала суду, всі танки через підозру контрабанди запчастин або неправильно проведений тендер. На українські атомні електростанції можуть заходити люди з належно оформленими папірцями й діяти за інструкціями ФСБ чи ГРУ.

«Коли я наважуся розв’язати війну, мої війська несподівано з’являться в столиці сусідньої держави, скажімо, в Києві. Будуть одягнені в українську військову форму. Пройдуть вулицями серед білого дня. Ніхто їх не зупинить. Усе буде наперед продумано й підготовлено до найменшої дрібниці. Війська зайдуть у генеральний штаб, займуть міністерства і будівлю парламенту. За кілька хвилин Україна виявиться позбавленою своїх керівних діячів. Армія без генерального штабу! Всіх політиків прибрано зі сцени! Запанує неймовірне замішання. Але я вже матиму зв’язки з людьми, спроможними організувати уряд – вигідний мені. Ми знайдемо таких людей у будь-якій країні. Навіть не доведеться їх підкуповувати – вони прийдуть самі. Їх підштовхуватимуть ілюзії й марнославство, партійні розбрати й корислива зарозумілість. Перемовини про мир почнуться ще до початку війни. Я кажу вам, панове, що неможливе виявляється успішним. У нашому розпорядженні буде достатньо добровольців, гідних довіри й готових на будь-яку жертву. Ми перекинемо їх через кордон ще в мирний час. Не одразу, а поступово. Сьогодні ви не повірите мені, але я здійснюю це крок за кроком».

Цей текст – публіцистична містифікація. Неважко уявити, хто сьогодні міг би виступити з такою заявою. Насправді такі думки висловив Адольф Гітлер у розмові з Альбертом Форстером, гауляйтером Данцига. В оригіналі замість «Києва» фігурує «Париж», а замість «української» – «французька».

2 липня Нацрада з питань телебачення й радіомовлення ініціювала перевірку телеканалу «112 Україна». Приводом стали схвальні коментарі Віктора Медведчука щодо статті Володимира Путіна, опублікованої 18 червня 2020 року в американському журналі The National Interest. Російський президент покладав відповідальність за початок Другої світової війни, крім нацистської Німеччини, на Велику Британію, Францію, Польщу. При цьому роль Радянського Союзу у розв’язанні війни замовчано. Медведчук популяризує та пропагує антиісторичні інсинуації Путіна.

«Такі висловлювання забезпечують інформаційну підтримку дій російського керівництва в умовах збройної агресії проти України. Може виникнути серйозна міжнародна напруженість, що становить загрозу нашій національній безпеці», – наголошує Нацрада.

Водночас американські конгресмени-республіканці підготували законопроєкт про визнання Росії державою – спонсором тероризму. Пропонують поширити санкції проти РФ і на «лідерів її кампанії з дезінформації». Зокрема на Медведчука.

Це остання крапля. Можна тільки здогадуватися, які мотиви – повна некомпетентність або мотивований Росією саботаж. Так відреагував на відставку голови Нацбанку Якова Смолія генеральний директор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала. І зауважив: «Ми відкладемо нові інвестиції. Влада останні п’ять місяців робить протилежне тому, що інвестори – і внутрішні, і міжнародні – очікують від неї і радять».

Черговий скандал за участю ДБР – це підказка агресору, як знизити рівень боєздатності українських Повітряних сил ЗСУ, і шок для наших партнерів по НАТО.

Генерал-лейтенант, нині нардеп Михайло Забродський каже, що вилучення кількох клістронів – це понад добу діра в повітряному просторі завширшки декілька сотень кілометрів. Вимагаємо від Міністерства оборони не млявої оцінки та службових розслідувань, а чіткої відповіді – хто винен у тому, що відбулося.

На цю тему: Россия готова наступать. Сценарий грядущей войны

В історії вже були такі прецеденти. «Столиця Норвегії і великі морські порти не були захоплені за допомогою зброї. Ними швидко оволоділи завдяки гігантській змові, яку можна назвати однією з найсміливіших і добре організованих політичних змов за останні 100 років. Використовуючи підкупи й таємно засланих агентів, спираючись на зрадників серед високопоставлених цивільних і військових діячів Норвегії, німецький диктатор зумів створити троянського коня всередині цієї країни. Для цього знадобилося лише привернути спільників із числа осіб, які обіймали ключові пости в норвезькому урядовому апараті й військово­-морському флоті. Все було підготовлено бездоганно». Про це написав у своїй статті Леленд Стов, кореспондент «Чикаго дейлі ньюс». Він опублікував її після того, як дістався Стокгольма.

Пречудова інформація до роздумів.

Олег Романчук, , опубліковано в журналі  «Країна»


На цю тему:

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Последние новости

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com