Справу Майдану "поховали" продажні судді, "мєнти" і народні депутати - тепер вбивці безкарно ходять серед нас і чекають на росію

|
Версия для печатиВерсия для печати

24 травня Шевченківський суд Києва закрив справу щодо розгону мирних учасників акції 30 листопада та 1 грудня 2013 року у зв’язку із закінченням строку давності справи. З підозрюваних зняли усі обвинувачення і скасували арешт з їхнього майна. Потерпілі заперечували, але зміст закону був на боці обвинувачених.

Про це, а також про висновки пише Тетяна Ніколаєнко у виданні Цензор.НЕТ.

Справу Майдану мали почати слухати о 9 ранку п’ятниці. Але через повітряну тривогу почали слухати майже о 10. В залі лише прокурори, четверо обвинувачених, один адвокат і тільки двоє потерпілих.

Саме засідання не тривало і години. Суддя зачитав клопотання, потерпілі висловились проти закриття, обвинуваченні – за.

Суддя перепитав, чи щось змінилось в особистих даних обвинувачених. Виявилось, що лише один з них мобілізований. Судячи з розмов підсудних в очікуванні рішення, служить він десь на Сумщині, за 60 км від Охтирки. І йому чути як "бухкає".

Потерпілі та обвинувачені сидять через прохід, але між ними той самий холод і ненависть, які стояли 30 листопада та 1 грудня 2013.

У ніч на 30 листопада на Майдані перебувало близько 400 мітингувальників. Вже тиждень вони протестували проти відмови влади від курсу на Європейський Союз. О 4 ранку привезли елементи конструкції, щоб збирати новорічну ялинку.

Тоді ж загони міліції, кількість яких пізніше оцінили у 2000 осіб, оточили мітингувальників і почали їх розганяти в напрямках Бессарабки, Українського дому та готелю "Козацький". Людей били кийками.

В ту ніч внаслідок дій "Беркуту" постраждали щонайменше 79 осіб. 36 з них затримали. На ранок їх поїхали визволяти з відділків народні депутати від опозиції.

Частина мітингувальників тоді знайшла прихисток у Михайлівському соборі. Ще частина ховалась вночі в квартирах знайомих.

30 ввечері сотні тисяч киян вийшли мітингувати на Софійську площу. А 1 грудня частина з них прийшла мітингувати на Банкову, де їх знову жорстоко розігнав "Беркут".

"Люди боялись навіть звертатись до київських лікарів. Показали свої рани, тільки коли приїхали львівські. На Подолі потім розгорнули нелегальний шпиталь, де їх лікували", - згадує в суді одна з потерпілих Любомира Кеплер.

Жінка на момент початку Майдану жила в Німеччині, але 27 листопада зібрала валізу і поїхала до Києва, сказавши чоловікові: "Дивись, скільки хороших людей зібралось". Кеплер досить довго працювала в медицині катастроф, зокрема і в Москві, тому і на Майдані займалась саме медичною допомогою. Але в ніч розгону вона вийшла з намету, щоб заспівати гімн і побачила, як насуває "Беркут". В ту ніч їй зламали руку. Ховатись жінці довелось до ранку в Михайлівському соборі.

В п’ятницю в суді Кеплер просила суддю зважити на пам'ять тих, хто брав участь в Майдані, був потерпілим у цій справі, а потім загинув за Україну на фронті, як Роман Ратушний.

Крім Кеплер в залі був ще один потерпілий – Сергій Колоша. Йому беркутівці розбили голову, були численні забої по тілу. "Щоб ви зрозуміли, як вони мене били, то в мене в сумці була папка і вона розламалась навпіл", - згадує чоловік.

У своєму виступі Колоша зазначив, що закриття справи сьогодні призведе до зневіри суспільства в правосудді і що наступного разу люди добиватимуться справедливості судом Лінча.

На питання, чому в залі тільки двоє потерпілих, Сергій зізнається, що багато хто вже давно втратив віру в те, що в суді досягне справедливості. Хтось на фронті. Та й в принципі майже 10 років ходіння в суди з’їло багато часу і сил.

"В минулі роки мало місце багато зривів – хтось захворів, той у відрядженні, той без адвоката. Засідань було багато, лише за 30 листопада майже 80 потерпілих, дослідити треба було багато матеріалів. Суди не так і часто призначали. Плюс ці зриви", - розповідає потерпілий.

За його словами, в кращі часи засідання суду призначались раз на два тижні. "І по суті, ці беркутівці взяли нас змором. І вийшло, що не впійманий – не злодій", - обурюється Колоша.

Як розповіла адвокатка Вікторія Дейнеко, в суді встигли розглянути всі докази і допитати 20 потерпілих зі 140.

"Але все одно правда на стороні євромайданівців, тих, хто вийшов підтримати європейський вектор розвитку. І яку б версію не розглядали – навіть найабсурднішу "батю подставілі" - це не знімає відповідальності з тих, хто це зробив, хто сидить на лаві підсудних і то це не всі", - сказав Колоша журналістам в очікуванні рішення суду.

Він нагадав, що десь 250 беркутів в ніч розгону були підлеглими підсудних Дидюка та Тягнирядна, які сьогодні на лаві підсудних.

"І вся ця маса, яка гнала людей, не могли не керуватись одним з начальників, а ним був Олег Мариненко", - додав потерпілий.

Втім, рішенням судді судді Віталія Ціптика один з командирів "Беркута" Мариненко, його заступники - командири київського "Беркуту" Андрій Дидюк і Микола Тягнирядно й командири 3-ї та 4-ї рот Євген Антонов і Юрій Шевченко тепер вже не отримають вирок. Після оголошення рішення ніхто з них навіть не спромігся на коментар ЗМІ. А Мариненко навіть почав погрожувати журналістці Суспільного.

Адвокати потерпілих намагатимуться оскаржити рішення, але не приховують, що навіть спроба добитись справедливості через Європейський суд з прав людини займе в них ще роки.

Хоча одне рішення ЄСПЛ у справах Майдану вже є - 21 січня 2021 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, яким визнав, що 1 грудня 2013 року Україна порушила гарантовані у ст. 3 ("Заборона катування") та в п. 1 ст. 5 ("Право на свободу та особисту недоторканність") Конвенції права заявників Геннадія Черевка і Владислава Загоровка.

На жаль, закрита сьогодні справа за розгін Майдану – лише одна з утрачених справ.

28 грудня 2023 року Дніпровський суд Києва закрив справу ексберкутівців Вадима Бетлія та Олега Козачишина, які брали участь в розгоні Майдану.

21 березня 2024 року Шевченківський суд закрив аналогічну справу проти колишнього голови КМДА Олександра Попова.

8 квітня 2024 року Офіс генпрокурора на запит "Української правди" повідомив, що у зв'язку із закінченням строків давності, станом на початок квітня 2024 року, суди закрили 50 різноманітних "справ Майдану", ще до сотні - в зоні ризику. Загалом же розслідується десь 100 справ.

Кілька років тому, розуміючи, що строки давності спливають, активісти намагались добитись від Верховної Ради змін в законодавство, які б зобов’язали суди розглядати такі справи в щотижневому режимі. Але марно.

"В результаті в одній справі щодо "беркутівців" рішення першої інстанції було винесене 29 листопада, за добу до закінчення строків давності. Але навряд чи вирок набуде сили, адже там ще попереду апеляція", - каже журналіст Стас Козлюк, який останні 10 років висвітлював розгляд справ Майдану.

За його словами, українському суспільству вдалось добитись справедливості у дуже малій кількості справ. Серед них, 2 вироки та ув’язнення фігуранту справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія Юрію Крисіну. Другий вирок "тітушці" винесли за викрадення та катування активістів під час Революції гідності.

Винесено вирок у першій інстанції викрадачам Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Але місцями -його кров з очей читати.

"Прямого причинного зв`язку між наявними тілесними ушкодженнями та настанням смерті не виявлено. Спричинені ОСОБА_4 (Юрію Вербицькому, – ред.) тілесні ушкодження не є безпосередньою причиною його смерті, та за сприятливих кліматичних умов така травма могла не призвести до настання смерті потерпілого", – вказано у тексті вироку, який цитує Watchers.

Як зауважує Козлюк, вироки отримали лише кілька "беркутівців" або тітушки. Причина провалу інших справ така ж, як в розгону Майдану. Рідкі засідання суддів, хвороби та відрядження обвинувачених чи їхніх адвокатів.

До рідкісних випадків позитиву можна віднести також те, що "5 беркутівців" обвинувачені у розстрілах на Майдані таки отримали свої вироки. Попри те, що їх обміняли в 2019 році, двоє з них повернулись в Україну. У 2022 один з них був виправданий. Інший отримав 5 років, але одразу вийшов на волю за законом Савченко. Командир отримав хоч і заочне, але довічне ув’язнення. Ще двоє, що лишились у Росії – отримали по 15 років.

У судах досі розглядається величезна кількість справ щодо Януковича, і їх вистачить до самої його смерті, хоч у п’ятницю Путін і Лукашенко його тягали за собою як "легітимного".

Фото: Макс Левін

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

16:06
Розподілена генерація: порятунок лише у ваших руках
15:09
Юрій Касьянов: Мрії про диктатуру
14:00
Псевдореформа БЕБ: Комітет Ради cхвалив законопроєкт, який не погоджений з міжнародними партнерами. Це обман союзників
13:52
EUobserver: до 14-го пакету санкцій ЄС увійдуть обмеження на ЗПГ з рф
12:05
Україна та рф у всьому світі шукають боєприпаси — особливо радянського зразка; з початку повномасштабної війни ціни на них зросли у кілька разів
10:01
Комбат Дмитро Кухарчук: "Зараз ми програємо цю війну. Це очевидно. Ми втрачаємо території, ми втрачаємо найкращих людей"
09:03
Статки заступника генпрокурора Вербицького зацікавили НАБУ
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті та втрати ворога на 19 червня
07:56
У Києві розстріляли казахського опозиціонера, його дружина звинувачує маріонетку Кремля Токаєва
20:00
У середу негода вируватиме на заході та півночі України

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]