«Нептун-47», таємна зброя МГБ

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Для боротьби з українськими повстанцями співробітники МГБ УРСР на початку 50-х років застосовували спеціальні засоби, які дозволяли отруїти або знешкодити людину, а потім у непритомному стані захопити її.

Одним із них був спецзасіб "Нептун-47" — хімічний препарат, який спеціально підібрані агенти непомітно підсипали в їжу, додавали у воду. Він майже не мав запаху та смаку. Звісно, що підпільники, яким підсипали таку "хімію" у страву, навіть не здогадувалися про можливі наслідки її вживання. Після споживання їжі отрута починала діяти через 15-20 (іноді 5-6) хвилин: людина втрачала здатність пересуватися або засинала на 6-8 годин (іноді й більше).

Про хімічний склад цього спецзасобу мало що відомо. Є припущення, що в основі був рослинний алкалоїд – скополамін ("сироватка правди"), який використовувався під час допитів. Препарат викликав галюцинації, просторову дезорієнтацію, нестерпну спрагу та інші побічні ефекти. Людина, після пробудження ще годину залишалася із затьмареною свідомістю, цей стан був зручним для "активного допиту".

Активно препарат почали застосовувати з 1950 року. Він зберігався в управліннях МГБ Західної України і застосовувався тільки з санкції керівництва Управління. "Нептун" додавався у рідку їжу – молоко, суп, горілку.

1951 року Служба безпеки ОУН, отримавши інформацію про часті випадки застосування якоїсь снодійної хімічної речовини проти повстанців, розробила інструкцію "Про снодійні засоби", що мала убезпечити діючих підпільників від отруєння "Нептуном".Автором інструкції, ймовірно, був окружний референт СБ Коломийщини Роман Тучак-"Клим". Паралельно було розроблено ще один документ під назвою "Пересторога", у якому аналізувалися способи і форми використання чекістами отруйних речовин, містилися рекомендації як діяти в тій чи іншій ситуації.

На Тернопільщині співробітники МГБ, полюючи на українських повстанців за допомогою снодійного спецпрепарату захопили кількох місцевих керівників ОУН. Збаразький райвідділ МГБ завербував агента "Ворона", який систематично зустрічався з повстанцями "Шпилем" та "Нечаєм". Чекісти вирішили використати цей момент і захопити їх за допомогою "Нептуна", щоб ввести у лінію зв’язку свою агентуру на терені Збаразького району.

8 вересня 1951 року агент під прикриттям опергрупи МГБ на зустрічі зі "Шпилем" та "Нечаєм" передав їм продукти та горілку, заправлену "Нептуном". Під час гостини спецпрепарат подіяв і повстанці були захоплені живцем.

Михайло Тарановський - "Яструб"

По агентурній справ "Прохвости" розроблявся районний провід ОУН, що діяв на території Шумського району. Його очолював М. Тарановський - "Яструб". У ході агентурної розробки встановлено. Що у склад цього райпроводу входять чотири повстанці: "Яструб", "Смерек", "Юра" і "Богдан".

Група діяла в лісах, що оточують села Антонівці, Іловиця, Стіжок та хутрі Майдан Шумського району Тернопільської області. Для проведення операції була завербована агент "Світлана", яка на зустрічі 31 серпня 1952 року повідомила, що напередодні, 29 серпня, до її хати приходили "Яструб", "Богдан" і "Смерек". "Світлана" давала їм хліб та молоко. Повстанці пообіцяли згодом зайти і принести для прання білизну.

В тему: Поймать «Барсука». Арест Василия Кука. Часть 1

30 серпня вже четверо повстанців приходили до неї вдруге і принесли 19 пар брудної білизни та 50 кг жита. Крім того просили придбати мило, гас та інші побутові предмети. На світанку 6 вересня 1952 року у господарство "Світлани" прибула оперативна група у складі 6 офіцерів МГБ. Група чекала до 18 вересня, коли о 2 годині ночі, у вікно кімнати "Світлани" постукали повстанці і попросили її вийти на двір.

"Світлана" вийшла, у цей час один з оперативних працівників влив "Нептун" до молока. Прийшовши назад у хату агентка сказала, що прийшло четверо і вони хочуть їсти. Вона взяла чотири кружки з молоком і винесла повстанцям, які одразу його випили. "Світлана" повернулась у хату і подала білизну через вікно та домовилась про наступну зустріч. Повстанці пішли.

Офіцери МГБ тихцем рушили слідом за повстанцями. "Яструб" та його охоронці пройшли майже кілометр і на полі почали засинати. Там їх було обеззброєно та захоплено.

Петро Мосійчук - "Сірий"

Влітку 1952 року на території Здолбунівського району Рівненської області рідна тітка окружного референта СБ "Сірого" пригостила останнього відповідно заправленим молоком, оскільки перед тим її схилили до співпраці співробітники Рівненського УМГБ.

"Сірий" прийшов до неї ще з одним повстанцем "Славком". Він наказав тому не вживати їжу, а певний час спостерігати за ним. Через кілька хвилин "Славко" помітив, що "Сірий" засинає, тому прийняв одразу непросте і радикальне рішення.

Оскільки на дворі був білий день, а поруч була засідка співробітників МГБ, "Славко" дістав власний пістолет і вбив "Сірого". Потім забрав його польову сумку з документами, особисту зброю та врятувався втечею. Про трагічну ситуацію він доповів керівнику окружного проводу А. Маєвському-"Уліяну". Типовим прикладом використання засобу "Нептун-47" є емгебістська операція із захоплення керівника Луцького окружного проводу ОУН Олександра Савири - "Яроша".

Чекісти знали про діяльність одного з найважливіших керівників підпілля на Волині ще з 1945 року, однак, незважаючи на всі вжиті заходи, не могли виявити місця його перебування. На початку 1953 року "Ярош" залишився лише з кількома побратимами і діяв десь у Берестечківському, Теремнівському районах Волинської області, іноді з’являвся на Демидівщині. Того ж року співробітники органів держбезпеки УРСР залучили до співпраці мешканця одного із сіл Теремнівського району Волинської області, який раніше мав контакт із підпільниками та надавав їм матеріальну допомогу.

Він особисто знав оточення О. Савири, і тому чекісти сподівалися, що рано чи пізно підпільники звернуться до нього по допомогу. 13 травня 1953 р. він повідомив Теремнівський райвідділ МГБ, що О. Савира - "Ярош" та його заступник, колишній надрайонний провідник М. Стасюк-"Василь" перебувають у нього на обійсті, у хліві.

Зліва-направо: Олександр Савира - "Ярош", "Горпина" та "Василь"

Оскільки співробітники МГБ хотіли захопити О. Савиру живим, щоб отримати від нього свідчення про діяльність підпілля та місця перебування його учасників, то вирішили застосувати проти нього спеціальний засіб "Нептун-47". Господареві будинку, де перебували підпільники, таємно передали "Нептун". Йому поставили завдання розчинити спецзасіб у молоці й віддати повстанцям як тільки стемніє.

Аби уникнути розправи підпільників над господарем у разі виявлення спеціального засобу, неподалік від будинку зробила засідку чекістсько-військова група, яка мала роззброїти й доставити в УМГБ захоплених учасників ОУН.

Дружина селянина влила препарат у молоко і, скуштувавши його виявила, що молоко гірчить. Незважаючи на це, вона розлила молоко у дві півлітрові кружки й віднесла у стодолу підпільникам. Перевіривши стодолу через півгодини, дружина господаря виявила, що підпільники випили молоко і… зникли. Судячи з усього, "Ярош" і "Василь" помітили щось підозріле й намагалися якнайшвидше і якнайдалі втекти з місця події.

При цьому їхній відхід залишився непоміченим як для господарів будинку, так і для чекістсько-військової групи, яка перебувала неподалік. Хоча в документах цього не зазначено, але не виключено також що господар будинку, вимушений під тиском обставин співпрацювати з радянськими карально-репресивними органами, переживав за долю своєї родини й просто не захотів своєчасно повідомити оперативників МГБ про застосування препарату. Він розумів, що під час стрільби може згоріти його господарство.

Через 20 хвилин, коли, за розрахунками, підпільники вже мали перебувати під дією "Нептуна", по їхніх слідах пішли дві службово-розшукові собаки. Однак слід вони не взяли. У зв’язку з цим чекісти на місце подій кинули чисельний військовий підрозділ, щоб оточити місце ймовірного перебування втікачів. При цьому враховували, що підпільники, будучи під впливом "Нептуна", могли пройти півтора-два кілометри, після чого перебували б у безпомічному стані протягом 5-6 годин. Це дозволило б виявити їх до світанку.

Близько 6-ї години ранку 14 травня 1953 р. пошукова група з трьох солдатів виявила обох підпільників ОУН, що лежали на полі за два кілометри від будинку, де їх отруїли. Побачивши, що до них наближається молодший сержант Ворков, "Ярош" і "Василь" піднялися і спробували втікати, причому один із них відкрив вогонь з автомата. Та сутичка була нетривалою і обидва повстанські керівники були вбиті.

Подібну пастку з застосуванням "Нептуна" було організовано для захоплення керівника Волинського крайового проводу ОУН Василя Галаси - "Орлана", його дружини-підпільниці Марії Савчин-"Марічки" та охоронця Миколи Примака-"Чумака".

Василь Галаса - "Орлан»

В тему: В тему: Как погиб Роман Шухевич и что могло произойти с его телом. «Мы не мстим за близких...»

Співробітники МГБ УРСР створили з числа захоплених підпільників колишнього Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН новий фальшивий окружний провід на чолі з перевербованим керівником цього проводу "Скобом". Він відновив зв’язок з волинськими підпільниками за допомогою групи агентів-зв’язківців. 28 червня 1953 року "Орлан", нічого не підозрюючи, вийшов на зустріч зі "Скобом".

Він був переконаний, що на сході діє значна група підпільників, яка ще може певний час протриматися і вести організаційну роботу. Про це В. Галаса одразу на місці написав у листі до В. Кука - "Леміша" й вирішив перенести свою діяльність у східні області України.

Микола Качановський - "Скоб"

Після кількаденної мандрівки, 11 липня 1953 року крайовий провідник ОУН на ПЗУЗ "Орлан", "Марічка", "Чумак", "Скоб" та троє його охоронців прибули у лісовий масив біля села Ямпіль Білогірського району нині Хмельницької області.

Після сніданку о 7.30 ранку В. Галаса та його дружина почали засинати (у продукти було додано снодійний препарат "Нептун"). Марія Савчин те що відбулося, описала так: "На місці постою чекав на нас свіжий хліб, сало, навіть білі коржики. Яка розкіш — ми й на Великдень білого хліба не бачили. Скоб не їв, лишень відразу положився спати. Голодні, ми обоє поїли зі смаком, і сон нас прямо сидячки звалив.

Ще підклала під голову свою "скарбонку", пересунула кобуру з пістолею, щоб не давила мене в бік, і зразу заснула кам'яним сном. А все ж засинала з нерозгаданим питанням: хто вони такі??? Тільки но я твердо заснула, коли мене розбудив один зі зв'язкових.

— Що сталося? Облава, може? — прокинувшись, запитала.

— Ви аґенти, ви зліквідували провідника Уласа, і ми беремо вас на слідство, — відповів мені.

Марія Савчин - "Марічка"

Сон магічною паличкою відняло. Глянула на Орлана, а біля нього вже їх двоє порається. Ще коли він спав, Скоб відкинув від нього автомат, а тепер відчеплював пістолет. Другий "зв'язківець", сильний, виспортований, тримав Орлана за руки. Мою пістолю відчепили ще під час сну. Нам зв'язали руки шнурками. Вправлені у своїй "роботі", аґенти з подиву гідною швидкістю впоралися з нами.

— Хлопці, ви збожеволіли? Ми й не бачили Уласа, — наче громом вражений, видно, ще не збагнувши ситуації, відказав Орлан.

Проте я відразу все зрозуміла.

— Кому ти пояснюєш? Невже не бачиш, що ми попались в руки аґентів? — розпачливо мовила.

— Так, ми аґенти, — підтвердив той, що раніше називав себе Олесем. — Ви в руках МҐБ і навіть не робіть жодних зусиль втікати, бо вони марні, ви й так не вирвитеся звідсіль. Лісок цей тісно оточений військом, ми тут уже кілька днів на вас чекаємо.

Не було потреби їм, відживленим, озброєним, боятись нас, до краю виснажених дорогою, без зброї, зі зв'язаними руками. Я сиділа і навіть не намагалася вставати. В голові шуміло від насонного порошку, яким накормили нас враз із смачним хлібом і коржиками".

В тему: Последний бой последнего командира УПА. Василий Кук. Часть 2

Агенти вилучили у підпільників 21 тисячу карбованців, самозарядну гвинтівку, автомат, пістолет "ТТ" і револьвер системи "Наган". Незабаром прибули оперативні працівники з військовою групою.

Вони з задоволенням потирали руки, адже у їхніх руках був сам "Орлана". Через деякий час, подружжя, закуте кайданками, відправлено у Київ для проведення допитів. Так протягом 1953 року емгебісти, застосувавши "Нептун-47", ліквідували кількох керівників ОУН на Волині.

Ігор Марчук, опубліковано у виданні Історична правда


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com