Уряд, президент та пандемія: чи був ефективним Фонд боротьби з COVID-19?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Ще у квітні 2020 року уряд створив Фонд боротьби з COVID-19. Однак на початку 2021 року стало очевидним, що більшість бюджетних коштів з Фонду ви трачена аж ніяк не за першочерговим призначенням.

 

Саме тому важливо зафіксувати, що саме пішло не так, зазначають експерти  StateWatch.

Взимку 2020 року китайська пандемія COVID-19 сколихнула весь світ, весною вона дійшла і до України. Слово “коронавірус” стало чи не найпопулярнішим в побуті. Для швидкого реагування на глобальні виклики, що постають перед українським суспільством, у квітні 2020 року уряд створив, на його думку, дієвий фінансово-управлінський інструмент, який мав би швидко та ефективно спрямовувати кошти на першочергові потреби в боротьбі з поширенням вірусу – Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

На цю тему: Ковидная Одесса: нехватка врачей, трупы в коридорах и наплевательство на карантин

За інформацією Міністерства фінансів “Фонд боротьби з COVID-19 – тимчасова бюджетна програма, кошти якої спрямовуються насамперед для фінансування додаткових видатків на охорону здоров’я та соціальних видатків, безпосередньо пов’язаних із епідемією COVID-19, і діятиме, доки цього вимагатиме надзвичайна ситуація, але не довше 31 грудня 2020 року”.

Відповідно, першочерговою метою Фонду було забезпечення грошима медичної та соціальної сфери, які очікувано стали найбільш вразливими протягом минулого року.

На початку 2021 року очевидно, що велика частина бюджетних коштів з Фонду витрачена аж ніяк не за першочерговим призначенням. Саме тому важливо зафіксувати, що саме пішло не так. І чому уряд не має припускатись подібних помилок у випадку створення екстрених фондів у майбутньому.

На початку Фонд боротьби з COVID-19 склав 64,67 мільярда гривень, які були розподілені через секвестр і зміни до державного бюджету. Зокрема, скорочення видатків на культуру, зменшення бюджету Мінінфраструктури, Мінекономіки, а також зростання дефіциту державного бюджету.

Згодом, з Фонду забрали 1,3 мільярда гривень на проведення місцевих виборів, а також виборів народних депутатів по декільком округам.

У липні Кабмін збільшив Фонд на 2,6 мільярда гривень за рахунок бюджетної програми “Обслуговування державного боргу”. У грудні Фонд знову збільшили на 6,1 мільярда гривень за рахунок перерозподілу видатків інших бюджетних програм. Крім цього у листопаді до Фонду додали 8,9 мільярдів гривень за спеціальним фондом державного бюджету. Це означає що остаточна сума Фонду боротьби з COVID-19 склала 80,9 мільярдів гривень.

Важливим фактом є те, що на кінець року частина коштів Фонду боротьби з COVID-19 за спеціальним фондом державного бюджету, а саме 2,5 мільярда гривень, не була розподілена. За ефективного використання, ці гроші можна було б спрямувати на закупівлю додаткових засобів індивідуального захисту – ЗІЗ, наприклад, для шкіл, які з першого вересня стали осередками скупчення вчителів та дітей. Адже Міносвіти у вересні просило з Фонду 3 мільярди гривень на ці потреби. Щоправда цей запит так і не був задоволений урядом.

Кому і скільки дали коштів

Розподіл Фонду відбувався досить швидко, чого не можна сказати про витрачання грошей за призначенням.

Однією з найрезонансніших новин щодо Фонду боротьби з COVID-19 було виділення у липні 35 мільярдів гривень на будівництво доріг у 2020 році – на той час фактично половини Фонду. Трохи згодом уряд перерозподілив частину  цих коштів, зокрема, на медицину, залишивши Укравтодору 26,2 мільярда гривень. З яких останній на кінець року витратив 25,7 мільярда (98,3%). Понад 450 мільйонів гривень так і не використали на дороги чи будь-які інші потреби.

Ще один резонансний кейс – виділення  Міністерству внутрішніх справ на доплати поліцейським, нацгвардійцям та апарату МВС 2,7 мільярда гривень, а згодом ще 1,9 мільярда. Загалом на доплати поліції, військовослужбовцям нацгвардії та Держприкордонслужбі було виділено майже 4,6 мільярда.

Також МВС виділили 193,3 мільйони на доплати медичним працівникам у закладах охорони здоров’я МВС, ще 28 мільйонів МВС виділили на облаштування мобільного госпіталю ДСНС. З 4,7 мільярда гривень відомство не витратило лише 6 мільйонів гривень, показавши найбільшу результативність з витрачання бюджетних коштів.

Під час аналізу ефективності витрат різними міністерствами навіть виник такий жарт, що краще б замість МОЗ кошти на оснащення лікарень отримало МВС – тоді б гроші точно були витрачені вчасно.

Міністерству економіки з Фонду боротьби з COVID-19 виділили 10,7 мільярда гривень на фінансову допомогу Фонду соціального страхування на випадок безробіття, з яких на кінець року вдалось витратити 8,8 мільярда, або 82,1% від загальної суми.

Міністерству соціальної політики було виділено 11,8 мільярда гривень. Зокрема, на допомогу дітям підприємців  – 1,4 млрд грн, фінансову допомогу Фонду соціального страхування, в тому числі на виплату лікарняних – 2,1 млрд грн.

Також Мінсоцполітики виділили в загальній сумі 8,3 мільярда гривень на матеріальну допомогу особам, які можуть втратити доходи в разі заборони сфери діяльності, так звані “8 тисяч від Зеленського”. За цим напрямом Мінсоцполітики використало всього 3,6 мільярда гривень (43%), відповідно 4,7 мільярда залишилися невикористаними.

Якби політика уряду щодо карантинних обмежень для малого і середнього бізнесу була б зважена,  залишки коштів могли б піти на інший важливий напрям, як наприклад, дофінансування місцевих бюджетів по боротьбі з COVID-19, або для закупівлі засобів індивідуального захисту для шкіл.

Загалом на кінець року Мінсоцполітики вдалось використати 6,9 мільярда гривень,  4,9 мільярда (42%) гривень залишились невикористаними.

1,7 мільярда гривень дали Мінрегіону на будівництво та ремонт приймальних відділень опорних лікарень, з яких він витратив 1,4 мільярда  – 82,2%.

777,8 мільйона виділили Міністерству культури. Нагадаємо, що воно одне з тих, у кого забрали найбільше коштів під час секвестру державного бюджету. З цих коштів Мінкульт встигло освоїти 680,5 мільйона (87%).

З Фонду боротьби з COVID-19 також виділили 475,8 мільйона гривень Мінмолодьспорту на відновлення видатків у сфері фізичної культури і спорту, з яких воно витратило 409,6 мільйона (86%).

Мін’юст отримав з COVID-фонду 126,7 мільйона гривень. 103 мільйони гривень було виділено на не зовсім властиві для Фонду боротьби з COVID-19 видатки, а саме на погашення заборгованості уряду перед іноземними компаніями. 22,6 мільйона гривень було виділено на запобігання COVID-19 в установах ДКВС. Плюс 1.1 мільйон на ЗІЗ та дезінфекційні засоби для навчальних закладів ДКВС, а також на обладнання для дистанційного навчання. Станом на кінець року Мін’юст   витратив 123,8 мільйона гривень (98%).

Невеликі суми коштів виділяли МОН, Державному управлінню справами та Фонду держмайна, з яких перші два витратили майже по 100% коштів, а ФДМУ – всього 30% з 48,4 мільйона гривень на часткове відновлення видатків у сфері приватизації держмайна.

Станом на кінець року з Фонду боротьби з COVID-19 вдалось здійснити касових видатків на 66,5 мільярда гривень, що складає 82,2 % від загальної суми Фонду. Як вже зазначалось на кінець року залишилось взагалі нерозподіленими 2,5 мільярда гривень.

На цю тему: Тут живет COVID-19. Один день больницы в "желтой" зоне: записки врача

Кому і на що не дали кошти

Протягом розподілу Фонду по боротьбі з COVID-19 увагу громадськості привертали не тільки невластиві витрати на дороги або на доплату поліції, але і не менш неочікувані запити органів на кошти.

Зокрема, ще в липні 2020 року омбудсмен з прав людини попросила 14,5 мільйона гривень на капітальний ремонт адміністративної будівлі секретаріату та інші потреби. З яких, 3,5 мільйона гривень  –  на створення веб сайту.

140 мільйонів гривень з Фонду боротьби з COVID-19 у вересні просило Міненерго на відновлення видатків для будівництва Новокостянтинівської уранової шахти в Кіровоградській області.

Мільйон гривень з COVID-фонду просив Верховний суд на компенсації раніше здійснених видатків на закупівлю масок, засобів гігієни, антисептиків та дезінфекцію приміщень.

Вже наприкінці року  83,7 мільйона гривень просила виділити з Фонду боротьби з COVID-19 Державна судова адміністрація для для забезпечення працівників ЗІЗ та подібним.

Не задовільнив уряд не тільки вищеперераховані прохання, проте і цілком релевантні запити з регіонів боротьбу з пандемією.

Повну інформацію про незадоволені запити в COVID- фонд можна переглянути в інфографіці.

На які запити уряд не виділив кошти з COVID-фонду

Н

На які запити уряд не виділив кошти з COVID-фонду

На які запити уряд не виділив кошти з COVID-фонду

На цю тему: COVID-19 в Украине: уже катастрофа

Чи ефективно МОЗ витратило кошти

Протягом року багато громадських активістів та пацієнтських організацій привертали увагу уряду на необхідність виділення більшої кількості грошей з Фонду боротьби з COVID-19 саме на медичні напрямки боротьби з пандемією, адже це і була одна з першочергових цілей створення цього фонду.

На кінець року з COVID-фонду Міністерству охорони здоров’я виділили 20,5 мільярда гривень за загальним Фондом та 1,4 мільярда гривень на закупівлю вакцини за спеціальним фондом державного бюджету.

100% коштів було витрачено лише за однією напрямом –“Обладнання для приймальних відділень опорних лікарень”, а саме 2,3 мільярда гривень.

95,8%- 5,3 мільярда з 5,5 мільярда було витрачено на підвищення надбавок і доплат медичним працівникам. 97,3% з 1,049 мільярда гривень було витрачено на субвенцію для забезпечення опорних медзакладів рентгенсистемами та апаратами УЗД, а 96,8% – 1,419 млрд грн з 1,466 мільярдів на субвенцію місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем. 

За напрямом “Медичні послуги за програмою державних гарантій медичного обслуговування” станом на кінець року було витрачено 3,9 мільярда гривень з 5,26 мільярда, що складає 74,1%. Цей кейс є одним з показових, наскільки ефективно МОЗ витрачає виділені йому кошти. Адже за цією бюджетною програмою залишились не витраченими майже 1,4 мільярда гривень, хоча кошти були виділені 25 листопада, що давало міністерству достатньо часу для організації оплат за цільовим призначенням.

Ще одним випадком, що привернув увагу громадськості, була закупівля дефіцитних у вітчизняних лікарнях апаратів штучної вентиляції легенів.  Кошти на їх закупівлю МОЗ отримав в квітні. Проте на кінець року, цілих 16 мільйонів гривень із виділених ста мільйонів на апарати ШВЛ залишились невикористаними. Не в останню чергу, через численні спроби міністерства перебрати на себе функцію проведення тендерів від власного державного підприємства “Медичні закупівлі”.

Загалом МОЗ не вдалось витратити майже 2,7 мільярда гривень – 13% від загальної суми виділених відомству коштів.

1,4 мільярда гривень на закупівлю вакцин зі спецфонду державного бюджету у 2020 році МОЗ також не використав. Ці кошти будуть витрачатись вже у новому році.

В контексті ефективності освоєння коштів міністерством охорони здоров’я коштів також доцільно було переглянути, як саме витрачає кошти МОЗ не тільки з COVID-фонду, але також і за іншими бюджетними програмами, не враховуючи видатки НСЗУ, та загальнодержавні видатки, та кредитування.

Згідно з інформацією щодо виконання державного бюджету, наданою Державною казначейською службою на запит StateWatch, станом на 1 січня 2021 року МОЗ витратив 88% з запланованих коштів за загальним та за спеціальним фондом державного бюджету (в тому числі з Фонду по боротьбі з COVID-19), а саме 199,4 мільярда з 225,5 запланованих. Відповідно нереалізованими залишились 26 мільярдів гривень, що близько третини від остаточної суми Фонду по боротьбі з COVID-19.

На цю тему: Ковидный бардак. Что происходит в украинских больницах

Що далі?

З огляду на досвід розподілу та використання коштів з Фонду по боротьбі з COVID-19, а також хаотичність запитів на виділення коштів, для уряду буде вигідно не створювати у майбутньому подібних Фондів, які не містять чітких показників та індикаторів, за якими можна було б перевірити ефективність витрачання коштів.

В рамках боротьби з пандемією коронавірусу у 2021 році доцільним є розробка нових або розширення наявних бюджетних програм Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики і Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, визначивши мету та показники ефективності, моніторинг яких дасть змогу проаналізувати чи досягнуто поставлену мету.

У 2021 році уряд поки що не передбачив створення подібного Фонду, можливо, частково визнавши його неефективність та проблемність.  Натомість гроші на боротьбу з COVID-19 будуть витрачатись в рамках діючих бюджетних програм.

Задля забезпечення ефективності та прозорості використання цих коштів, Кабінет Міністрів Україні має звітувати про касові видатки по боротьбі з пандемією, за прикладом веб-сайту Міністерства фінансів, де публікуються витрати за конкретними бюджетними програмами. В рамках звітування також варто додати виконання конкретних індикаторів на певний часовий проміжок, для ілюстрування виконання  показників бюджетних програм протягом бюджетного року.

На цю тему: "Это было отчаяние": врач-интерн о том, как спасают больных COVID-19 в Украине

Міністерствам та іншим розпорядникам бюджетних коштів на боротьбу з пандемією варто пришвидшити внутрішні бюрократичні процедури із погодження закупівель в рамках боротьби з пандемією, задля уникнення кейсів, подібних до закупівлі апаратів штучної вентиляції легенів.

В рамках використання коштів на боротьбу з пандемією розпорядники на своїх веб-сайтах також можуть деталізовано звітувати про видатки на протидію епідемії.

Для забезпечення прозорості використання коштів Рахункова палата та Державна аудиторська служба мають проводити аудити використання коштів проти COVID  на національному та регіональному рівнях та активно звітувати про їх результати суспільству.

Аналітична стаття підготовлена StateWatch за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Громадський контроль над бюджетними витратами державного Фонду боротьби з COVID-19 в Україні”.

Станіслав Шулімов,  опубліковано у виданні  StateWatch


На цю тему:

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Последние новости

14:16
Хроніка ООС на 24 вересня: втрат серед Об’єднаних сил немає
13:19
Лікар з Івано-Франківської області підробляв довідки на COVID-19, бо не вистачало на прожиття
13:12
К объединенной энергетической системе в ближайшие дни планируют присоединить Бурштынский энергоостров – источник
12:31
Україна піднялася на 18 позицій в світовому рейтингу цифрової якості життя
11:12
Росіяни відмовилися видати Україні тіло загиблого на Донбасі воїна
10:10
Високий суд Англії вважає, що є підстави для міжнародного арешту активів Костянтина Жеваго
09:28
Суд заважає ПриватБанку стягнути 540 млн грн з Суркісів
08:45
В Україні як і раніше широко поширені велика корупція - звіт аудиторів ЕС
20:12
В Україні, 24 вересня очікується хмарна, волога та вітряна погода, теплішатеме
19:23
Більшість українців вважають, що завершення выйни залежить від Росії — опитування

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  [email protected]