Колишній “прокурор Майдану” Сергій Горбатюк, начштабу 23 ОСБ: "Ті, хто причетний до злочинів на Майдані – вони зараз у владі"

Версия для печати

"Багато проблем в армії – через непрофесіоналізм і самодурство. Ми, хто прийшов у Збройні сили з цивільного життя, націлені на те, щоб досягти результату, допомогти. Тоді як багато хто з професійних військових бюрократів чіпляється за формальності"

Формула виправдання ухилянтів “Нехай прокурори воюють” тут безсила. Журналісти видання “Новинарня” поспілкувалися з Сергієм Горбатюком із позивним “Прокурор”.

У минулому він – справжня “зірка” прокуратури, впливовий посадовець та постійний ньюзмейкер. Горбатюк був заступником начальника Головного слідчого управління – начальником управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (2014—2019). Очолював структуру, створену після Революції Гідності для розслідування злочинів проти Майдану. Уродженець Хмельницького, пройшов усі прокурорські щаблі, починаючи з простого слідчого.

Із ГПУ Сергія Горбатюка звільнили у зв’язку з реорганізацією відомства. А фактично, каже пан Сергій – через подання заяви на проходження атестації невстановленого зразку. Він оскаржив це рішення, назвавши переатестацію незаконною. Судова тяганина в цій справі триває досі.

На початку 2023-го Горбатюк, будучи у війську, претендував на посаду директора НАБУ, однак не пройшов до фіналу.

Хай там як, нині 51-річний “прокурор Майдану” – військовослужбовець, капітан Збройних сил України, начальник штабу 23-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ (при тому що мобілізувався як простий стрілець-водій).

Журналісти зустрілися з Сергієм Вікторовичем на Лиманському напрямку, де воює його підрозділ. Говорили про Прокурора у війську і на війні, справи Майдану, реформу прокуратури, яка не відбулася, та кола пекла армійської бюрократії.

“Починав із посади стрільця”

– Ви пішли на фронт добровільно. А якби не хотіли іти, то чи мали б броню від мобілізації?

– Якщо б працював в прокуратурі, бронювання було б. Але я закінчував військову кафедру. У перший день [повномасштабного вторгнення] прийшов, мені сказали, ви зараз не потрібні, чекайте дзвінка. Але я вже на другий день кажу: “чого ви не дзвоните?” – і виявилось, що я вже потрібний. І що цікаво, через півтора роки військової служби додому прийшла повістка (посміхається).

– Як було з пошуком посади в батальйоні?

– Формувався новий батальйон. На початковому етапі були такі недоліки комплектування, що на 30 офіцерських посад взяли 70 офіцерів. Ніхто не відмовився від служби в підрозділі. Частина стала на офіцерські посади, а більшість погодилася на сержантські та солдатські. Тоді було не до формальностей. І я теж погодився.

Сергій Горбатюк “Прокурор” під час інтерв’ю в липні 2024 на фронті. Фото: Олена Максименко / “Новинарня“

У мене ВОС за військовою кафедрою – командир мотострілецького взводу. А у 2015 році, під час АТО, мені змінили військово-облікову спеціальність на юридичну. Одна юридична посада в батальйоні – помічник комбата з правової роботи – була зайнята, до речі, колегою, із яким ми разом працювали слідчими Генпрокуратури. Тож мене записали водієм стрілецького відділення. Стрілець-водій.

Однак невдовзі мене впізнали, завели до комбата і, враховуючи юридичний досвід, сказали, що потрібна юридична допомога у формуванні батальйону. Адже потрібних документів у нас не було, існувала велика проблема з оформленням діяльності нового підрозділу.

Читайте також: Галина Клемпоуз “Перлинка”: Ми готові віддати життя за країну. Але чи потрібно це народу?

Так мене призначили бухгалтером другої категорії. Теж не моя спеціальність. Потім призначили начальником продовольчої служби. Я через знайомих організовував поставки продуктів, тому що нам у перші місяці [централізовано] не постачали. Але і там недовго побув, десь місяць, доки мене призначили старшим помічником начальника штабу з кадрів та стройової частини. Тобто фактично займався і кадрами, і юридичними питаннями.

У березні 2022-го я став ТВО начальника штабу – заступником комбата. А з 14 квітня я начальник штабу – заступник командира батальйону. Підтягую бойову частину щодо планування, організації і ведення бойових дій.

– Що взагалі підштовхнуло відомого прокурора до рішення йти у військо? Чи не було думки про те, що ви певною мірою незамінні в прокуратурі? 

– О шостій ранку [24.02.2022] прокинувся, почитав новини і зрозумів, що просто сидіти й стежити за подіями мене надовго не вистачить. А ще прочитав, що [росіяни] збирають списки тих, з ким треба розібратися після приходу. Краще зі зброєю зустрічати цю мерзоту!.. Ну, і я все-таки маю посвідчення офіцера, тобто вчили військовій справі. Треба долучатися.

“Наше військове законодавство не підготовлене до війни”

– З якими викликами доводиться стикатися у війську?

– Я фактично виконував [у батальйоні] обов’язки юриста. Я побачив, наскільки наше військове законодавство не було підготовлене до умов воєнного стану, до війни. Воно прописане детально лише для мирного часу. І тільки зараз починаються зміни – навіть не так з ініціативи Міноборони, як під тиском знизу. Наприклад, про [спрощене] списання [аптечок та іншого війського майна], рекрутинг і так далі. Виглядає так, що ніхто цим цілеспрямовано не займався.

Сергій Горбатюк у ЗСУ

Потреба в удосконаленні нормативної бази існує, і над цим треба працювати. Я собі постійно якісь нотатки з цього приводу роблю.

Бачу, що сьогодні в нас немає зміни нормативних актів, зокрема до статутів внутрішньої служби, які регулюють статус мобілізованих. У нас питання регулюється щодо кадрових офіцерів за контрактом, солдатів, сержантів за контрактом і строковиків. А стосовно мобілізованих немає. Хоча вже пройшло два з половиною роки.

Є багато питань, які робляться по аналогії зі строковиками, але це безпідставно. І це ж стосується різних сфер. Коли ми говоримо про детальну регламентацію діяльності, величезна кількість тих самих паперів, журналів і так далі, і проблематика списання, і нагороджень… Багато проблемних питань, які не вирішуються.

– Чи намагаєтеся це вирішити на вищому рівні, користуючись своїм досвідом та зв’язками?

– Я дещо записую про проблеми. Через знайомих восени 2023 року передавав свої напрацювання стосовно того, що потребує удосконалення. Працює група над вдосконаленням військового законодавства. Ну, два пункти після того змінили.

У нас відсутній зворотній зв’язок. У березні чи квітні прийшов лист від Міноборони про те, що створюється група для інновацій і кожен військовослужбовець може подзвонити за таким-то номером. Сайт створили, де удосконалення, проблематика… Ну, виглядає гарно. Я туди закинув три проблеми, а відповіді досі немає. Наче в пустоту комусь сказав.

– Які ще питання, на вашу думку, потребують змін?

– Наприклад, питання нагородження. Це важлива, мотиваційна штука для військовослужбовців, але велика кількість подань на нагородження десь зависає, зникає. Тобто немає поняття “відмовити і повідомити”.

Сергій Горбатюк “Прокурор” під час інтерв’ю в липні 2024 на фронті. Фото: Олена Максименко / “Новинарня“

Подання повинне прийти через бригаду, якій ми підпорядковані. Потім оперативно-тактичне управління. Потім оперативно-стратегічне управління. Потім сухопутку. Потім головнокомандувача. Якщо нагородження Міноборони, то ще Міністерство оборони. А якщо державна нагорода, то офіс президента. І на кожному етапі хтось може його не пропустити далі. А ми про це не знаємо, чи відмовили, чи загубили.

Останнє було – пів року немає результату. Починаєш з’ясовувати. Той звільнився, той перевівся. Зрештою він відверто каже: “Думаю, що воно не пішло далі, краще по новій подати”. Як взагалі це може бути?! Це жахливо! Створіть електронний реєстр і строки, щоб ми бачили проходження! Щоб була відповідальність! Якщо в нас подання, людина реально заслуговує, то вона має в місячний термін отримати цю нагороду. Чи ми в обороні, чи просуваємося вперед і захоплюємо позиції. Якщо люди реально ризикують життям, вони повинні отримувати нагороди й відзнаки. Своєчасно! Це важливо.

Читайте також: "Працює не зовсім": рекрутинг до ЗСУ — де збій і як виправити

“Враховуючи мій юридичний досвід, мені здається, що я достатньо допомагаю побратимам із правових питань”

– Ви Прокурор. Із чим зазвичай до вас звертаються військові? Як ці питання вирішуються?

– Та по-різному. Коли я був на посаді першого помічника начштабу, то для себе поставмв основне завдання: я повинен так виконувати роботу, щоб для людей не було проблемою отримання якихось довідок, витягів і так далі. Якщо в Україні лише через рік–півтора почали вводити електронну систему направлень на ВЛК і відпусток за станом здоров’я, щоб передавати через СЕДО, то ми в себе [в батальйоні] це ще у 2022 році зробили. Якщо людина лікувалася на Закарпатті, то ми не кажемо – їдь у частину і пиши рапорт на відпустку після поранення, а ми тобі віддамо оригінал відпускного квитка. Він скинув фото [документа по інтернету], і ми йому скидали фото відпускного так само.

Багато проблем в армії – через непрофесіоналізм і самодурство. Ми, хто прийшов у Збройні сили з цивільного життя, націлені на те, щоб досягти результату, допомогти. Тоді як багато хто з професійних військових бюрократів чіпляється за формальності – мовляв, має бути оригінал рапорту, тому через всю Україну їдь сюди на милицях, і отримуй документ тут… І тільки коли кількість скарг накопичилася, десь через півтора роки почали приймати зміни в нормативні акти, які дозволили пересилати документи в електронному вигляді.

Скарги різні. Є велика кількість виконавчих проваджень, блокують кошти військовослужбовців. Це теж проблема виконавчої служби, яка, хоча і зобов’язана, ніколи не повідомляє про відкриття провадження і не дає право на добровільне відшкодування. Військовослужбовець ні сном ні духом, а йому приходить смс – “у вас заблоковані кошти”. Це порушення закону, які допускає саме виконавча служба.

Людина, наприклад, перерахувала гроші як накладений штраф у суд на рахунок. Але суд не побачив, що це кошти саме за цю справу, і передав матеріали у виконавчу службу. Виконавча заблокувала гроші і каже – “відшкодовувуй”, “ми не повинні без довідки суду закривати провадження”, і ще й штрафні санкції накладає. Тоді як ми не повинні нічого нікому доводити. Якщо є борг, дайте можливість сплатити добровільно, а потім блокуйте!

Багато питань із приводу відпусток, різних виплат за поранення, питання звільнення і так далі.

Враховуючи мій юридичний досвід, мені здається, що я достатньо допомагаю, якщо є такі звернення.

– Порадьте, куди взагалі військовим звертатися у випадку порушення їхніх прав? “Гаряча лінія”, кажуть, зараз не виконує своїх функцій.

– Трішки працює. Просто якщо є якась проблема, то вже краще неанонімно заявляти і сподіватися на вирішення. “Гаряча лінія” – вона єдина від Міноборони, на неї надходить велика кількість звернень, і через це значна частина скарг не розглядається належно.

Було б краще, якби, наприклад, у Сухопутних військах була своя “гаряча лінія”, у ВМС – своя. Щоб воно швидше доходило до вирішення, а не через півтора-два місяці, як зараз.

А по-друге, чув скарги, що на “гарячій лінії” людей максимально підводять до того, щоб вони не подавали скаргу. Теж неправильно.

У нас немає незалежного правоохоронного органу щодо військових злочинах. ДБР не є незалежним. Вони абсолютно не зацікавлені в тому, щоб розглядати скарги, заяви, хоча це їхня підслідність і відповідальність, якщо ми говоримо про порушення військового керівництва.

Державне бюро розслідувань навіть справи по дезертирах місяцями не реєструє. Люди повтікали, ми їм (у ДБР) пишемо заяви про злочин, пишемо нагадування – одне, друге, третє. Вони або не відповідають, або шлють відписки. А йдеться лише про те, щоб просто зареєструвати – людина, яка втекла і рік не з’являється в частині. Що вже казати про те, що вони (ДБР) щось зареєструють за заявою якогось військовослужбовця…

Сергій Горбатюк в ЗСУ

Так само військова служба правопорядку (ВСП). Це орган, який… я не знаю, навіщо він взагалі існує з точки зору його повноважень і можливостей на щось реагувати. Хіба на блокпосту постояти і задути, тому що вони мають драгер…

Зараз зареєстрований законопроєкт про військову поліцію, яким фактично розширюють повноваження ВСП. Якоюсь мірою це добре,  але треба комплексно вирішувати питання. Має бути і військова поліція, і військова прокуратура, і військові суди, і адвокатура. Тому що зроблять військову поліцію – зіткнуться з проблемою цивільних судів, цивільної прокуратури і почнуть казати “ми недієздатні”… А над цим ніхто не думає. Законопроєкт про військову поліцію проблему не вирішить.

Читайте також: «Мені кажуть, що я нічого не зміню»: як експрокурор справ Майдану Горбатюк бореться з бюрократією в армії

Хто ще з прокурорів у війську і чому потрібно розширяти штаби

– Де ваш 23-й батальйон виконував бойові завдання у період між Києвом і нинішнім Лиманським напрямком?

– У районі Вугледара, Новодонецький напрямок, із кінця 2022 року.

Також наша частина в липні-серпні 2022 року була в районі Мар’їнки. Але я туди не прибував.

Сергій Горбатюк в ЗСУ

– Чи зустрічали ви у війську своїх колишніх колег із прокуратури?

– Є колишній слідчий важняк. Він ще під час АТО пішов і зараз продовжує.

Прокурор, який брав участь у суді по справі [щодо розстрілів на Майдані] 20 лютого, Яніс Сімонов, був поранений кілька разів і продовжує воювати.

Ще один прокурор з нашого департаменту, знаю, у війську.

Ще є прокурори зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які воюють. Це ті, кого я знаю чи чув. Але певен, що їх більше.

Читайте також: Справа розстрілу Майдана: говорить «Беркут»

– Що найважче дається на війні?

– Найбільше навантаження на бійців на передовій. Особливо в умовах невизначеності строків служби. Важливо, щоб Верховна Рада все ж визначила якісь строки для демобілізації, які були виключені з попереднього законопроєкту [про мобілізацію].

Але і на управління немале навантаження. Штаб у нас за кількістю штатних працівників взагалі, на мою думку, для воєнного часу нереальний. Хоча б удвічі більше потрібно людей. Працюємо без вихідних, в середньому по 14-16 годин. Кожного дня. Тому що величезна кількість всього.

І знову ж, ми пишемо клопотання – і про розширення штату штабу, і про інші удосконалення.

На жаль, найчастіше не маємо відповіді на такі клопотання. Написали, пішло до першої інстанції, а їх ще три чи чотири слід пройти. Що там далі – невідомо. Воно все десь там тоне, і це одна з суттєвих проблем.

– Що ви думаєте про закон про мобілізацію, який уже діє? Чи дається він взнаки для підрозілів?

– Трішки двозначна оцінка. З одного боку, на тих, хто ухиляється, має бути реакція, в залежності від ситуації – примус чи покарання. Але велика кількість людей не є такими, хто йде [до війська] за першим покликом, але вони, в принципі, розуміють, що рано чи пізно їм треба буде йти. І вони бояться одного – потрапити на те, що вони дивляться по тік-токах: до командирів, які вважають їх “м’ясом”. Важливо, щоб вони мали можливість потрапити в ті підрозділи, де служать їхні друзі, знайомі. Щоб поруч були люди, які на початковому етапі тебе підтримують, розкажуть, покажуть. Навіть базова загальновійськова підготовка не дасть того, що покаже, підкаже, навчить близький знайомий, який більше року воює.

І так начебто зміни відбуваються. Ми перевіряємо, як ці зміни діють. Прийняли алгоритми рекрутингу – якщо ми до походу в військкомат дали людині рекомендаційний лист, то вона до нас потрапить. Співпрацюємо з платформами – LobbyX, Work.ua, Robota.ua. Потім на одній із платформ розміщують повідомлення, що Генштаб змінив порядок рекрутингу. Чи на контракт, чи за мобілізацією, всіх треба погоджувати через Генштаб.

По мобілізації вони кажуть – “у нас в пріоритеті частини пріоритетного комплектування”. Тобто ми спочатку їм, а всім іншим по залишковому принципу. І відповідно, всі, чи велика кількість, недоукомплектовані. Шансів [потрапити в бажаний підрозділ] дуже мало.

А найцікавіше те, що до платформ зміни в порядку рекрутингу дійшли, а до військових частин – не дійшли. Тобто є ж якась система електронного документообігу, це ж за секунди може все поприходити. А його немає. Я питаю вищестоящих – вони про це не знають. Велика кількість документів, які до нас просто не доходять. Ми навіть не знаємо, що вони існують.

Сергій Горбатюк в ЗСУ

Наприклад, із липня Міноборони мало прийняти нормативний акт, що регламентує, на які саме офіцерські посади можна ставати сержантам без вищої освіти. Закон прийняли в липні 2023-го, міністр оборони мав видати наказ про те, на які посади можна їх призначати. І я пишу запит: дайте цей нормативний акт, чому ви не приймаєте його? Сьогодні нарешті приходить відповідь, що, виявляється, цей акт прийнятий ще в жовтні 2023-го! Але він за цей час не був надісланий для ознайомлення.

ПРОБЛЕМА НАСАМПЕРЕД У ЛЮДЯХ, У КОМАНДИРАХ.

Є проблематика військова, яку не дуже озвучиш у ЗМІ, щоб не нашкодити… Є винятки, коли вище керівництво розуміє ситуацію, і проблема починає вирішуватися. Але часто-густо буває, що ти просто не можеш достукатись.

Читайте також: Мотивація долучитися до Сил оборони України

“Багато посадовців, причетних до порушення закону, зацікавлені в тому, щоб я не був відновлений у прокуратурі”

– Сергію, яка зараз ситуація з вашим оскарженням звільнення з прокурорської посади?

– По-перше, вона цілеспрямовано всіма інстанціями затягувалася. Місяць на розгляд – а вони по року розглядали. Перша інстанція відмовила, ще так званий “суд Вовка”, ОАСК (Окружний адміністративний суд Києва, де головував одіозний підсанкційний суддя Павло Вовк, що проходить у кримінальному провадженні – “Н”). Немає жодної законної підстави – ні для звільнення, ні для відмови у задоволенні позову. Але вони “знаходили”.

Шостий апеляційний теж відмовив. Потім у Верховному суді справа рік лежала. І після того вони прийняли, як вони, певно, думають, “соломонове рішення” – скасували рішення перших двох інстанцій про відмову і направили на новий розгляд з абсолютно надуманих підстав. Знову лише щоб затягнути розгляд.

Київський окружний адміністративний суд у квітні виніс рішення про відновлення мене в Генеральній прокуратурі на старій посаді, якої немає. Я написав заяву, що я в Збройних силах, і вони призупинили мою службу [в прокуратурі] до демобілізації.

– Тобто справедливість відновлено?

– Прокуратура оскаржила це рішення в апеляції, і поки не буде рішення в апеляції, сказати остаточно не можна. Але після п’яти років поневірянь це, звичайно, великий плюс, що суддя наважився прийняти рішення. Тому що я впевнений – це не просто якісь суддівські помилки.

– Чому так? Ви – не “своя” людина в нинішньому ОГП?

– “Плівки Вовка” (серія розмов суддів ОАСК, у яких Павло Вовк у своєму робочому кабінеті обговорює вплив на суди, інші органи влади та рішення деяких справ за хабарі – “Н”) у кримінальній справі ми ініціювали, а допомогли нам НАБУ. А там дійсно зафіксовано велику кількість не тільки злочинів суддів ОАСК, а й пов’язаних. Розмови із суддями Апеляційного суду, Вищого, Верховного, Конституційного судів, інших вищих державних органів і так далі. Кожен день вчинялися десятки злочинів. Національне антикорупційне бюро вибрало декілька епізодів, по інших руху немає.

– Що не так із атестацією, яку ви відмовилися проходити?

– На сьогодні видно, що собою становила ця “атестація”, це “реформування”. Ніяких позитивних змін у прокуратурі не відбулося. Більшість прокурорів повигравали суди, тому що звільняли їх незаконно. Держава відшкодовує за це десятки чи навіть сотні мільйонів гривень.

Якщо людина виграє суд, її відновлюють на посаді, але не доручають виконувати обов’язки на старій прокурорськчй посаді, і пропонують пройти по новій атестації. Тобто відновлені прокурори місяцями, а деякі і роками отримують заробітну плату, не виконуючи жодних обов’язків до проходження нової атестації. І там тести на знання законодавства й загальні здібності, а в кінці – співбесіди.

А дехто продовжує вважати, що це успішна “реформа”.

Сергій Горбатюк “Прокурор” під час інтерв’ю в липні 2024 на фронті. Фото: Олена Максименко / “Новинарня“

Велика кількість тих посадовців, хто причетний до порушення закону, і щодо яких ми тим чи іншим способом розслідували їхні порушення, вживали заходів, щоб я був звільнений. Відповідно, вони зацікавлені в тому, щоб я не був відновлений. І на сьогоднішній день я теж припускаю, що суд може в штучний спосіб не прийняти законного рішення.

У них немає жодних законних підстав мені відмовити, але вони тягнутимуть, що вже робить апеляційна інстанція – більше чотирьох місяців справа не призначена до розгляду.

Читайте також: Про мобілізацію: Висновок – боротьба буде нещадною і постійною, інакше – смерть

“Прокуратура і після реформи абсолютно залежна, справи порушують за вказівкою згори”

– Якби зараз скінчилася війна або ж вас демобілізували, чи повернулися би ви до роботи в прокуратурі?

– Щоб повертатися в прокуратуру, треба мати можливості щось змінювати на краще. Мене поновили на посаді, якої немає. Тобто знову потрібно проходити ту саму атестацію.

ТАК, ЯК ПОБУДОВАНА ЦЯ ПСЕВДОРЕФОРМА ПРОКУРАТУРИ, Я ВСЕ ОДНО ВИСТУПАТИМУ ПРОТИ ЦЬОГО ВЕЛИКОГО ОБМАНУ.

Атестація не виявляє людей, яких треба звільняти, які ганьблять систему, які порушували закон. Це профанація повна! Тести на знання законодавства (як екзамен для першокурсників юрфаку), потім тести на інтелект. Наприклад: “Гуска, курка, качка і вовк. Найдіть лишнє”. І третє – це участь у співбесіді.

Якщо вони щось знайдуть в інтернеті на кандидата, то так, це може бути щось умовно схоже на об’єктивність. А про більшість прокурорів, які брали хабарі чи іншим чином порушували закон, нічого не пишуть у ЗМІ. Члени комісії не мають доступу до конкретних справ, вони їх не бачать, не оцінюють результати. Вони абсолютно суб’єктивно оцінюють.

Щоб потрапити на атестацію, треба написати в заяві – “я не проти пройти атестування і даю згоду, що можу бути звільнений з посади на підставі анонімного повідомлення, яке не потребує додаткового підтвердження”. На підставі цього вони проводили атестації п’ять років, і продовжують проводити!

Очищення правоохоронної системи, і зокрема прокуратури, безумовно потрібне. Але якби існувало справжнє бажання очищувати, то підходи були б інші. Перевіряти треба конкретні справи конкретних прокурорів. І звільняти за допущені порушення закону. А не за те, як розказували окремі звільнені прокурори, що вони їздили за кордон.

Та навіть із тим недолугим законом про реформування прокуратури можна було б досягати позитивних змін, якби генпрокурори-реформатори хотіли провести якісну переатестацію. Проводити співбесіду за результатами вивчення роботи прокурора. А після того, якщо виникли сумніви в знаннях чи розумових здібностях прокурора за результатами співбесіди, можете провести тестування на знання законодавства чи інтелект.

У нас як проходила (та і проходить) атестація? Люди кидають займатися справами і вчать тести! А ті, хто совісний, продовжує працювати і виконувати обов’язки – їм може не вистачити часу вивчити 6 тисяч питань по законодавству. Все законодавство знати неможливо і не потрібно! Нас вчили в університеті не зубрити все на пам’ять, а думати, розуміти і знати, де знайти.

Горе-реформаторам головне було змінити керівництво прокуратури на всіх рівнях на своє та лояльне. І показати іноземним партнерам, нібито в нас відбувається реформа.

Вбиває в цій історії те, що посли G7 підтримали цю так звану “реформу” і досі продовжують її підтримувати, не зважаючи на порушення десятків статей Конституції України, на грубе порушення прав людини і загалом на профанацію цього “очищення”.

Я на початкових етапах, намагаючись достукатись, зустрічався з представниками ОБСЄ, писав в американське посольство (адже фінансували цю реформу США). Ніхто не захотів реагувати на це.

Читайте також: Ряси і мобілізація: ні відстрочки, ні броні, ні альтернативної служби для священнослужителів не передбачено

Коли я був начальником управління спецрозслідувань, я хоч і мав відносно невелику посаду, але управління мало підтримку і родин Небесної Сотні, і активістів, і адвокатів. Відповідно, захист для того, щоб розслідувати, забезпечувати дотримання закону і виступати проти свавілля в правоохоронній та судовій системі. А в іншій ситуації, якщо ти не просто не виконуєш незаконні вказівки керівництва, а виступаєш проти цього, то ти працюєш там день-два, і тебе звільняють. Я готовий змінювати правоохоронну систему, існуючі хибні підходи до організації її роботи. Єдине [потрібно], щоб були можливості це робити, а не щоденно битися лише за право діяти за законом.

Сергій Горбатюк в ЗСУ

Та я чомусь виявився “токсичним” для всіх (сміється) – чи говоримо ми про владу Порошенка, чи представників Зеленського, не кажучи про “регіоналів”, про громадські організації і так далі. Я старався відстоювати закон і боротися, не зважаючи на загрозу звільнення. Але за весь час після звільнення з ГПУ ніхто не запропонував мені роботу.

Я сам пропонував свої послуги ЦПК (ГО “Центр протидії корупції”, де голова Віталій Шабунін – “Н”). “У вас є кейси, які треба пропрацювати з точки зору корупції, давайте” – “Ні-ні, не потрібно”. Я подавав у Transparency International заявку, але навіть відповіді не отримав! Вважають, певно, що я виступав проти керівництва, що я конфліктний. А це “поганий тон”.

Хоча останнє, що в мене присутнє в характері, – це конфліктність. Стараюсь зі всіма знаходити спільну мову. Але коли ти отримуєш заробітну плату за те, що маєш дотримуватися закону, то якщо хтось, особливо твій керівник, порушує умисно, ти зобов’язаний відреагувати на такі порушення.

Так, за моїми заявами було зареєстровано чотири кримінальні провадження стосовно колишнього генпрокурора (Юрія Луценка – “Н”). І нічим це не закінчилось, хоча НАБУ розслідувала. Ті справи або закрили, або передали для розслідування в поліцію із завідомо відомим результатом.

Кожен випадок реагування мною на порушення керівництвом законодавства – це не конфлікт, а виконання вимог закону і присяги працівника прокуратури. І винесення таких історій до ЗМІ – це доповідь суспільству, що жодні заходи (оскарження незаконних рішень, листи-роз’яснення, заяви) на протиправні дії керівництва прокуратури не дають результату – законодавство не діє.

Читайте також: «У мене мама в окупації, вона мене чекає»: хто йде до рекрутингових центрів і чому?

– На вашу думку, від реформи прокуратури немає жодної користі?

– Прийшло п’ять років. І далі мало хто говорить про відверту неконституційність реформи (до речі, вже є і рішення Конституційного суду України про визнання пунктів закону про реформу прокуратури неконституційними). Але подивимось по-іншому – хто бачить зміни позитивні в прокуратурі? Яка повинна була б зараз уже сяяти від своєї кадрової чистоти! Вона абсолютно залежна, справи порушують за вказівкою згори. Так само, я впевнений, і щодо [нардепа Миколи] Тищенка. До того, як дали відмашку, ніхто і близько не підходив. І ДБР, і всі інші так працюють. Це в першу чергу стосується справ високопосадовців або інших резонансних справ.

Ще ввели таке нововведення, щоб добити незалежність прокурорів – преміювання прокурорів здійснюється раз на рік на підставі висновку керівника підрозділу (департаменту). Керівник подає генпрокурору список осіб, які заслуговують на 100% премії, 60%, 30% або взагалі не заслуговують. Одноосібне рішення керівника, який ставить тобі завдання. Тоді як керівник департаменту взагалі не має жодних процесуальних повноважень до прокурорів. Має тільки адміністративну функцію – розклад дня, забезпечення паперами, передача документів і так далі. Але вони керують і визначають. І прокурор, коли йому наказують щось незаконне, думає: як я відмовлю начальнику? отримаю я в кінці року премію чи не отримаю?..

Начальник Департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, 2018 рік. Фото: Апостроф

Коли востаннє ви читали чи чули виступ у пресі прокурора, який сказав би, що його керівник робить щось не те? змушує якусь незаконну вказівку виконувати? Не було такого! Останній виступ – це коли ще прокурори з мого департаменту виступали проти вказівки [генпрокурора] Рябошапки звільнити “беркутівців” для обміну. Тоді Рябошапка їх виключив із групи, і вони спільно збиралися та казали, що вони проти. Все! Після того все в прокуратурі дуже добре, всі працюють чесно й чисто.

“Справи Майдану знищені з точки зору справедливості, Татаров залишається у владі”

– Чи слідкуєте ви зараз за справами Майдану в судах? Багато з них закриті за терміном давності. Чи є шанс на справедливість?

– У більшості слідкую. Якщо говорити про результати, вони будуть, і вони є. Мається на увазі, що підсудних визнають винними.

Ось результат щодо розгону студентського Майдану. Недавно в пресі пролунало, що четверо підсудних були виправдані. Це не так, бо суд встановив вину цих осіб, але через строки давності, за їхньою згодою, закрив цю кримінальну справу. Справа закрита за нереабілітуючими підставами. Результат – недаремно розслідувалося, слідчі та прокурори встановили, хто організовував, хто спрямовував правоохоронців, які безпосередньо били [вночі 30 листопада 2023 року учасників “студентського Майдану”]. Але питання, яке цікавить суспільство – покарання. Його немає.

Інша річ, справи, де інкримінується вбивство при обтяжуючих обставинах, за яке довічне позбавлення волі. Для таких справ строк давності 15 років, але суд не зобов’язаний закривати. Тобто справи далі можуть слухатися і розглядатися, і результат може бути отриманий.

Але знову ж таки, процес продовжується, частина справ слухається в суді, частина ще на слідстві, комусь додаткові підозри повідомляють. Кілька тижнів тому читав, що встановили, що перші постріли 20 лютого [2014 року на Майдані] представники севастопольського “Беркута” здійснили, і їм повідомили про підозру.

Стосовно тих, кого слідство вважає організаторами – Янукович, Захарченко, Шуляк і нижчі керівники, – цю справу направили до суду десь рік тому, звинувачуючи в сотнях злочинів, вчинених під час придушення Майдану в період 18-20 лютого 2024 року. Так от, судовий розгляд по подіях розстрілів 20 лютого був у Святошинському райсуді Києва, з точки зору організації процесу, напевно, чи не найкраще був проведений. Але і при таких підходах судовий розгляд тривав сім років. Навіть якщо розглядати з тими темпами зазначену справу по звинуваченню Януковича і Ко, то це, певно, займе більше 20 років. Чи всі потерпілі доживуть, чи буде комусь потрібний вирок через 21 рік?.. І таких справ багато.

Ексначальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк на мітингу під офісом президента, листопад 2019. Фото: Тексти

Є справи, які й до суду давно направлені, і в них не є багато потерпілих – наприклад, стосовно голови КМДА Попова, я так розумію, він не дав згоду на закриття по строках давності, справа триває, вона направлена в суд у лютому 2015 року. Тобто розгляд у суді тримає дев’ять років. Там нічого складного немає, щоб її завершити. Але присутнє цілеспрямоване небажання суддів це розглядати. Іде системне затягування.

– Чому так відбувається і чи можна на це вплинути?

– З одного боку, умовно кажучи, ті, хто при владі – що минулі, що ці, створили систему розслідування майданівських справ, за якої начебто всі мають бути задоволені. Справи розслідуються, рухаються, навіть вироки виносяться. І керівництву правоохоронних органів є про що звітувати, і керівництво держави начебто не гальмує розслідування, і журналістам є про що писати. Єдине, ніхто не несе відповідальності. І так до сьогодні продовжується.

Читайте також: Суди у справах Майдану: скасування засідань, нерівнозначні вироки "тітушкам" та "беркутівцям"

Суддів за затягування ніхто не карає. Ми свого часу зверталися до Вищої ради правосуддя, там десятки скарг на суддів, і їх ніхто не розглядав. Їх, навпаки, затягували, дозволяли суддям звільнитися з посади, щоб вони уникнули відповідальності. Протидія була не тільки з боку судової системи, а й що стосується допомоги оперативно-розшукових підрозділів, і експертиз, і навіть Верховна Рада приймала закони, які шкодили розслідуванню. Це було цілеспрямовано.

Фактично, через суспільний біль і резонанс протидія не могла бути зроблена у формі закриття справ. А тому вона була спрямована на знищення цих справ з точки зору досягнення справедливості. І на мою думку, їм це вдалося.

Люди на Майдані гинули за те, щоб відбулися зміни в державі, і в правоохоронній та судовій системах зокрема. Але ми на сьогодні бачимо не просто відсутність змін. А й те, що

ТІ, ХТО ПРИЧЕТНИЙ ДО ЗЛОЧИНІВ НА МАЙДАНІ – ВОНИ ЗАРАЗ У ВЛАДІ.

Той самий Татаров. І в Міністерстві внутрішніх справ такі кадри є, і в Генеральній прокуратурі той самий заступник генпрокурора Вербицький. Він свою кар’єру зробив за часів Януковича, а в ті часи кар’єра не робилася за чесне і сумлінне виконання службових обов’язків. Та й інших таких дуже багато.

Десятки чиновників та правоохоронців поскасовували через суди рішення про їхню люстрацію, повідновлювалися і зараз показують нам, що люди на Майдані, виходить, даремно гинули. І ці чиновники далі рулитимуть у ручний спосіб правоохоронним органами. А нам час від часу показувати – “ми не проти, щоб справи розслідувались”.

Це відверте знущання в першу чергу над пам’яттю загиблих. А в другу чергу, над суспільством, яке очікувало покарання винних та змін системи.

Сергій Горбатюк “Прокурор” під час інтерв’ю в липні 2024 на фронті. Фото: Олена Максименко / “Новинарня“

80% злочинів під час Майдану вчиняли правоохоронці, і ще “тітушки”. І [мали відбутися] покарання через рік, два, три. Правоохоронця – за те, що побив, незаконно затримав. Прокурора – за те, що санкційно підтримав подання. Судді – за те, що арештував… Якби ці люди отримали вироки, представники влади не змогли б давати аналогічні злочинні вказівки.

І якщо ми говоримо саме про слідчих та прокурорів – це основа для правоохоронної системи, для боротьби зі злочинністю, то по наших справах було притягнуто по 30 слідчих, прокурорів, суддів, але жоден не отримав вирок.

Справи розглядаються, або в них виносяться виправдальні вироки на рівному місці. І в цих багатьох справах раніше адвокатом був Татаров.

—

 Олена Максименко з Донецької області; фото авторки та з архіву Сергія Горбатюка; опубліковано у виданні НОВИНАРНЯ

В тему:

• Татаров - це не про гідність: президенту нагадали про його роль під час Майдану
• Кат Майдану, ворог українців Олег Татаров бажає зняти з посади директора НАБУ Ситника
• Ворог України Олег Татаров вимагав для Стерненка підозри у злочині, що передбачає довічне
• “Надежный профессионал” Олег Татаров?! Нет, лжец и циничный подонок
•  Как НАБУ заставило Микитася сдать свору взяточников и теперь Зеленский защищает Татарова
• Заступник Єрмака "з ментів" прагне зняття Ситника, бо НАБУ рзслідує проти нього справу; покидька прослуховують
• Фірма тестя Татарова отримала землю на 21 млн грн після його призначення в ОП
• Венедіктова працює на Росію: Татарову підготували підозру, але генпрокурорка зірвала її вручення