Історик: росіяни протягом більшої частини своєї історії ведуть загарбницькі війни - в їх основі кровна образа на світ

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Все більше дослідників та оглядачів схильні вважати Росію тоталітарною державою, а рашизм – сучасним російським різновидом фашизму та продовженням тоталітаризмів ХХ століття. Зокрема, минулого року побачила світ резонансна стаття американського історика професора Тімоті Снайдера : «Ми маємо сказати це вголос: Росія — фашистська держава». 

Проте рашизм – це гібридне явище, яке мутує і його природа менш однозначна.   Про рашизм та його природу - розмова з професором Ларисою Якубовою (Національна академія наук України).  

Читайте також: Тімоті Снайдер: «Ми повинні сказати це: росія — фашистська держава»

Одним із таких питань є відсутність пасіонарності у рашизмі. На відміну від більшовизму, фашизму та нацизму в Росії немає захоплених мас, ведених такими харизматичними особистостями як Сталін, Муссоліні та Гітлер, які електризували своїх прихильників, спонукаючи їх на злочини. Тоталітаризм Путіна в цьому відношенні виглядає як бліда копія сталінізму та гітлеризму. Чому так відбувається? Тоталітаризм вже у Росії оформився остаточно?

Ці питання журналісти Польського радіо адресували історику, професору Ларисі Якубовій із Національної академії наук України.  

Читайте також: Реанимация. Путин строит фашистское государство

До речі, у своїх наукових працях, у тому числі в книзі «Російський світ»  в Україні, яка побачила світ у 2018 році, вона передбачала повномасштабне вторгнення в Україну на тлі нерозуміння глибини загроз з боку путінської Росії.

Я належу до тих дослідників, які вважають, що у Росії тоталітаризм вже існує. Звичайно, він знаходиться на стадії розвитку і тільки набиратиме сили. А його несхожість на версії правого та лівого тоталітаризмів, відомих нам у ХХ столітті, зрозуміла та легко пояснюється. Ми живемо у постінформаційну епоху. Росія, незважаючи на те, що вона є варварською країною, із зовсім іншим складом соціального тіла, з іншою, гібридною формою державного організму, проте в інформаційному плані вона також живе у постмодерні. 

Ось цей парадокс дає можливість існувати без політичної ідеології, яка офіційно ніде не фігурує. Конституція РФ говорить, що немає місця офіційній ідеології, але вона є. Ця ідеологія виявляє себе в дії і це найстрашніше. Все це завдяки ЗМІ, технологіям інформаційної ери та Інтернету, який нещадно експлуатується для управління масовою свідомістю за відсутності харизматичного лідера і харизматичного лідерства.

Читайте також: Чорна діра майбутнього путінської Росії

Дослідниця звертає увагу, що така маніпуляція свідомістю почалася ще за пізнього Єльцина.

Коли Єльцина вдруге привели до влади, тоді він був уже старим, алкоголіком і ніким як політичний лідер. Його рейтинг за рік до виборів був на рівні 5%, але завдяки політтехнологіям його «накачали», зліпили з нього «батька нації та держави» і Єльцина знову обрали президентом.

Прихід Путіна до влади засвідчив те саме. Настала абсолютна сірість в особистісному плані. Прийшла людина з натовпу, така сама, як і 85% росіян, один з них. Сьогодні 85% – це культова цифра. Путін прийшов саме для того, щоби росіяни асоціювали себе з ним. Цей ефект аналогії компенсує відсутність харизми. Потім Путіна вже міняли за допомогою політтехнологій. 

З нього ліпили Путіна №1 – сірого полковника. 

За ним пішов Путін №2 – «нещадний борець із тероризмом» та харизматик. 

Путін №3 – «батько нації», який літає зі стерхами та керує всіма мислимими та немислимими видами транспорту, розпочинає війни та переможно їх закінчує. 

А зараз це вже Путін №4 чи №5.

Читайте також: Шизофашизм путінської Росії

Професор Якубова вважає, що формування путінського режиму і рашизму було суто вертикальним процесом, керованим з Кремля, але стало оформленням тих процесів, які відбувалися у суспільстві.

Насправді в основі всього цього, якщо відштовхуватися від смислових форм, багато в чому йшлося про імпровізацію і тут також вплив цифрової ери. Вони чітко орієнтувалися на настрої населення. Сучасні технології, на відміну технологій часів Гітлера, дають таку можливість. Вони запускають меседжі в ефір, відстежують реакцію у відповідь. Вони підлаштували свій проект під внутрішнє бажання більшості населення РФ.

Читайте також:  Идеология путинской России - шизофашизм. Мир должен признать это

Французький історик Марк Ферро у своїй книзі «Ресентимент в історії» показав, якою страшною силою є образа, озлобленість та пошук винуватців поразки, що часто веде до приходу диктаторів та руйнівних війн. Класичним прикладом тут є гітлеризм і Друга світова війна.

Лариса Якубова поділяє думки, що невід'ємною рисою путінізму та рашизму є історичний ресентимент, але зазначає, що він притаманний Росії як такій. Вона навела тут ідеї російського історика Данила Коцюбинського.

Він називає Росію "цивілізацією-ресентимента". Чи бачите, це особливість не тільки росіян Нового часу, не тільки ХХ століття. Справді, Росія – це країна, культура якої повністю побудована на ресентименті. 

Читайте також: РФ - держава мертвяків. Анатомія російського імперіалізму

Образи Росії та росіян побудовані на образі на зовнішній світ. Це історичні проблеми, які було закладено пів тисячоліття тому, коли правителі Московії відкололися та вивели свою країну в режим автономного існування між західним та східним світом. 

Ось тоді було закладено основи жахливої ​​образи. Протягом наступних п'яти століть вона лише посилювалася та культивувалася. Її осмислювали письменники, художники, філософи, правителі. Усе це вилилося у колосальний комплекс неповноцінності. Це історична травма, яка насправді не більша, ніж в інших народів світу, скажімо в українців. 

Читайте також: Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z»

Проблема в тому, що травма взагалі не була опрацьована ні народом, ні правителями, ні мислителями. Вони не можуть її осмислити. Росіяни закриваються у своїй образі на світ. Тому вони стали у ХХ столітті батьківщиною тоталітаризму. Він культивується та повертається знову і знову. Це їхня культурна матриця, яка як зіпсована вінілова платівка. Платівка крутиться і крутиться навколо кревної образи на весь світ, який їм нічого не зробив. 

Росіяни протягом двох третин свого історичного часу вели загарбницькі війни. Вони їх сприймають як вимушені, визвольні війни, священні, рятівні війни та братню допомогу. І весь час ображаються та ображаються. Він культивується та повертається знову і знову. Це їхня культурна матриця, яка як зіпсована вінілова платівка.

Читайте також: Що може отримати Україна від першого вироку Міжнародного суду ООН у відношенні путінської Росії

Платівка крутиться і крутиться навколо кревної образи на весь світ, який їм нічого не зробив. 

Матеріал підготував Назар Олійник, опубліковано у виданні Польського радіо


Читайте також: 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

14:07
Валерій Пекар: Що далі, то мирних планів буде більше
13:15
Прокурори не можуть встановити особи Миколи Негрича та Михайла Голиці, за наказом яких у Києві зруйновано пам'ятку архітектури
12:04
Politico: Угорщині загрожує паливна криза через зупинку транзиту нафти ЛУКОЙЛу Україною, у Будапешті нервують
10:00
Ворог захопив село Пргорес, загрожена траса Покровськ-Костянтинівка
09:01
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті та втрати ворога на 21 липня
08:11
Джонсон оприлюднив мирний план для України, який може використати Трамп
20:00
У неділю дуже спекотно буде лише на півдні України
18:06
"Мамі не кажи, але я може не вийду звідси": історії жінок, які чекають та шукають безвісти зниклих в Кринках
16:40
Побита у Києві заброньованим інспектором благоустрою жінка госпіталізована до лікарні
16:10
Юрій Касьянов: "Штабних" багато, командирів мало. Про офіцерські посади у військах

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]