Українська влада почала тиск на ЄС щоб повернути біженців?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Українці, які рятуються від війни в країнах Євросоюзу, саме поновлюють свої посвідки на проживання. Подовжують їх до березня 2025-го. І це – востаннє, з огляду на Директиву, що регулює їхній захист на території ЄС.

Вона розрахована на три роки, а отже – діятиме ще рік. Такий же «термін придатності» й захисту в українців, що юридично дозволяє їм укриватися в європейських країнах від війни, жити там, працювати й користуватися соціальними благами.

Дедалі очевиднішим стає той факт, що до березня 2025-го безпечними домівки біженців можуть і не стати. Чи є життя в українських біженців у Євросоюзі після цієї дати? Напередодні, 24 січня, цю тему вперше офіційно на своєму засіданні підняли урядовці країн ЄС, відповідальні за міграцію.

Тлом для дискусій стали подробиці неофіційних переговорів, що набули розголосу через медіа. Видання Politico повідомило, начебто Україна тисне на Євросоюз, аби він сприяв поверненню українських громадян додому. Один з дипломатів додав, що це прохання від українського уряду не стільки конкретне, скільки «розвідувальне».

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» з’ясовував, чого саме за лаштунками добивається українська влада і як майбутнє переселенців з України уявляють у ЄС.

Читайте також: Директорка Інституті демографії вважає, що половина "воєнних мігрантів" не повернеться в Україну

Дедалі очевиднішим стає той факт, що до березня 2025-го безпечними домівки біженців можуть і не стати

Дедалі очевиднішим стає той факт, що до березня 2025-го безпечними домівки біженців можуть і не стати

Мобілізувати чоловіків-біженців? Позиція Києва

«Звичайно, тривають дискусії. Дуже добре, що вони тривають з Україною про те, як в майбутньому розглядати питання українців і як обговорювати питання їх повернення».

Так резонансну публікацію провідного західного медіа на прохання Радіо Свобода прокоментувала віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина. Від початку війни вона – на зв’язку з профільною єврокомісаркою щодо долі українських біженців.

«Я багато разів згадувала, як Ілва Йоганссон (єврокомісарка з внутрішніх справ – ред.) подзвонила і сказала, що, «Ольго, всі кордони відкриті». Але після цього почалась робота: що робити з дітьми, як ходити в школу, як влаштовуватися на роботу, – ну, тобто цей діалог відбувається щоразу з кожним етапом… Це для нас сигналізує, що українці направду хочуть повернутися до України, і ми думаємо, як з ними про це говорити. Це для нас важливо саме в Україні», – зазначила Стефанішина.

«Звичайно, тривають дискусії. Дуже добре, що вони тривають з Україною про те, як в майбутньому розглядати питання українців і як обговорювати питання їх повернення»

«Звичайно, тривають дискусії. Дуже добре, що вони тривають з Україною про те, як в майбутньому розглядати питання українців і як обговорювати питання їх повернення»

Україна потребує своїх людей удома для відновлення економіки, також – військової служби зокрема, й про це частіше відкрито і вголос кажуть посадовці на різних рівнях і за різних нагод.

Те, що європейська сторона зважає на настрої в Україні та її потреби в людському ресурсі зокрема, – в екслюзивному коментарі Радіо Свобода непрямо підтвердив і очільник дипмісії України при ЄС. Водночас Всеволод Ченцов не коментував фактор саме тиску з боку української влади на європейських партнерів щодо майбутнього біженців та впливу на їхнє повернення додому.

«Єврокомісія, держави-члени, з одного боку, мають намір продовжувати підтримувати наших громадян, які були вимушені виїхати з України… Водночас вони також слідкують за дискусією в Україні щодо необхідності забезпечення мобілізації та людських ресурсів в контексті майбутньої відбудови», – зауважив Ченцов.

Читайте також: Дефіцит робочої сили в Україні майже 5 мільйонів працівників

Прикордонне до України місто Перемишль, яке перетинала чи не найбільша хвиля біженців

Прикордонне до України місто Перемишль, яке перетинала чи не найбільша хвиля біженців

Один з дипломатів ЄС, що спілкувався на умовах анонімності з Politico, очікує посилення тиску з боку Києва після ухвалення нового закону про мобілізацію.

Співбесідники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн-членів ЄС, не називаючись, підтвердили факт неформальних дискусій про повернення українців між представниками України й національними урядами окремих країн. А спрямовані розмови, мовляв, на те, щоб умови для перебування й проживання в Євросоюзі українців були менш привабливими. Своєю чергою це спонукало би біженців усерйоз задуматися над купівлею квитків додому в один кінець.

Представник України в ЄС підтвердив і наявність на порядку денному «питання щодо джерел фінансування видатків на соціальні виплати». Однак Ченцов не згадував, яка саме сторона торкається цієї теми, а зауважив, що воно виникає паралельно з демонстрацією намірів європейської сторони підтримувати біженців у подальшому.

Те, що виплати українським переселенцям у ЄС – чутливе питання, випливає й зі слів Ольги Стефанішиної. Урядовиця окремо зупинилася на тривалості «фінансової» солідарності.

«На жаль, війна продовжується. Вона триває майже два два роки, і, відповідно, це такий певний рубіж для держав. Тому маємо визначатися стосовно фінансових, соціальних гарантій, які мають громадяни в кожній країні. Але це абсолютно не радикальна комунікація, не негативна. Цей діалог триває», – зазначила урядовиця, додавши, що «абсолютно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатись назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога».

Водночас український уряд підтримує право українських громадян на тимчасовий захист у ЄС і після 2025-го, тобто – їхнє право жити там і працювати,

«Навіть у разі припинення воєнних воєнних дій така можливість має залишатися», – резюмувала Стефанішина.

Читайте також: Мігранти з України підіймають економіку Європи. Але що буде з Україною без них?

В гармонії з Україною? Позиція Брюсселя

Вирішуючи долю українських біженців у ЄС, профільний департамент Єврокомісії був і лишається на зв’язку з компетентними органами влади України, підтвердила напередодні єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон. І на ініціативи її офісу думка української сторони впливає.

«Єврокомісія не вноситиме пропозиції, доки не пересвідчимося, що їх підтримують як Україна, так і держави-члени», – зауважила чиновниця Єврокомісії, відповідаючи на питання Радіо Свобода щодо ідей виконавчого органу влади Євросозу стосовно перебування українських біженців після дати Х – березня 2025-го.

Єврокомісар із внутрішніх справ Ілва Йоганссон виступає на пресконференції на тему «Один рік тимчасового захисту для людей, які тікають від російської агресії проти України». Брюссель, 8 березня 2023 року

Єврокомісар із внутрішніх справ Ілва Йоганссон виступає на пресконференції на тему «Один рік тимчасового захисту для людей, які тікають від російської агресії проти України». Брюссель, 8 березня 2023 року

Жодних проєктів рішень, за словами посадовиці, ще немає, натомість, додає Йоганссон, іще є час, який хочуть витратити на пошуки порозуміння між усіма причетними сторонами.

«Ми не будемо нічого розробляти, доки у нас справді не буде гарної «посадкової зони» разом із державами-членами і Україною», – резюмує єврокомісарка.

24 січня обговорення профільних міністрів із країн ЄС засвідчили прагнення їхніх країн допомагати біженцям, скільки знадобиться, зазначила урядовиця Бельгії Ніколь де Мур – ця країна нині головує в Раді Євросоюзу, а отже – визначає порядок денний міністерських зустрічей зокрема.

Міністерка внутрішніх справ Фінляндії, спілкуючись із журналістами перед засіданням, зазначила, що її країна допомагає українським біженцям і відступати від цієї політики наразі не планує. Водночас чиновниця з Гельсінкі зауважила, що розуміє мотиви української влади.

«Якби я була на місці української влади, я би просила людей повернутися, коли закінчиться війна. Але до того часу Європа і Фінляндія повинні допомагати українцям, скільки буде потрібно», – заявила очільниця МВС Фінляндії Марі Рантанен.

Контакти з українською стороною щодо майбутнього біженців підтвердив грецький міністр з питань міграції. За його словами, в Греції нині перебувають 26 тисяч українців.

«Я знаю про це (бажання української сторони повернути людей – ред.) – багато спілкуюся з українським послом в Афінах. Очевидно, коли ситуація в Україні стабілізується, багато з них (біженців – ред.) вирішать це зробити. Але ми тут, щоб запропонувати те, що їм потрібно під час проміжного періоду», – зазначив Дімітріс Кайрідіс.

Водночас грецький урядовець визнав факт прихильності європейців до саме українських біженців, тим самим нагадавши авторці цих рядків думки брюссельських експертів, озвучені їй у вересні 2023-го, коли вчергове було подовжено статус тимчасового захисту для українців.

Читайте також: У Зеленського придумали, як розпорядитися фінансовою допомогою Заходу українським біженцям

А саме: коментуючи можливість його завершення в березні 2025-го, вони згадували демографічну кризу в ЄС і дефіцит робочої сили, відверто сумніваючись, що блок змусить біженців пакувати валізи.

Міністерка внутрішніх справ Фінляндії зазначила, що її країна допомагає українським біженцям і відступати від цієї політики наразі не планує

Міністерка внутрішніх справ Фінляндії зазначила, що її країна допомагає українським біженцям і відступати від цієї політики наразі не планує

Надто – тих, що продемонстрували свою здатність відносно швидко інтегруватися й приносити користь як європейським економікам, так і власній країні на відстані.

«Я би сказав, що європейські суспільства були дуже сприйнятливими і краще прийняли наших європейців з України», – наголосив і міністр внутрішніх справ Греції.

Понад чотири мільйони українців у ЄС. Що далі?

«Політики мають бути готовими до майбутнього… Ми не можемо відкласти це обговорення, тому що березень 2025 року настане швидше, ніж ми думаємо. Ось чому я включила це питання до порядку денного (неформальної зустрічі міністрів з питань міграції у Брюсселі – ред.) за підтримки всіх колег, а також Єврокомісії. Було важливо мати ці рефлексії», – наголосила Ніколь де Мур за підсумками міністерської зустрічі.

На засіданні, де йшлося про альтернативи для українців у Євросоюзі після того, як термін придатності їхніх тимчасових посвідок на проживання у ЄС спливе, домовилися, як випливає з висновків бельгійської урядовиці, домовлятися. Зокрема – з українською стороною.

«Міністри нагадали про свою відданість Україні та її громадянам, а також наголосили на необхідності європейської гармонізації в цій галузі. Ми погодилися, що прийняття 27-ми (відповідно до кількості країн-членів у ЄС – ред.) різних національних законодавчих актів на цю тему було би контрпродуктивним, що також призвело би до вторинних переміщень і спричинило б невпевненість у залучених людей», – заявила Ніколь де Мур, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чи є запит з боку української влади допомогти повернути біженців додому.

Читайте також: Які зміни чекають на українських біженців у Німеччині де йдуть дискусії щодо скорочення пільг 

На засіданні, де йшлося про альтернативи для українців у Євросоюзі після того, як термін придатності їхніх тимчасових посвідок на проживання у ЄС спливе, домовилися, як випливає з висновків бельгійської урядовиці, домовлятися. Зокрема – з українською стороною

На засіданні, де йшлося про альтернативи для українців у Євросоюзі після того, як термін придатності їхніх тимчасових посвідок на проживання у ЄС спливе, домовилися, як випливає з висновків бельгійської урядовиці, домовлятися. Зокрема – з українською стороною

Єврокомісарка з внутрішніх справ підтвердила домовленість колег із країн-членів шукати порозуміння та прагнути до єдиного підходу на рівні ЄС і України, а не експериментувати з індивідуальним на рівні національних урядів.

«Саме таке ставлення мали більшість держав-членів, обговорюючи й підхід, орієнтований на повернення… Звичайно, все також залежить від того, як триватиме війна, коли вона закінчиться і як і коли ми зможемо почати відбудову України», – зауважила Йоганссон, даючи зрозуміти, що в цьому «рівнянні» забагато невідомих, які заважають рішенню на цьому етапі.

Такий правовий інструмент, як директива, що регулює статус тимчасового захисту для українських біженців, існує в розпорядженні ЄС давно. Та користуватися нею не вважали за необхідне.

Все змінилося, коли 24 лютого 2022-го кордони Євросоюзу перетинали сотні тисяч, а сумарно – мільйони – змучених, наляканих і зневірених біженців, чиї домівки нищили російські бомби, або ж загрожували їм. Загроза нікуди не поділася.

Тоді вперше в історії ЄС активували механізм, що дозволяв швидко й ефективно керувати потоками людей, яких блок мав прийняти й розмістити на своїй території. Зокрема, надати юридичний статус, дах над головою, можливість заробляти на прожиття чи користуватися перевагами європейської «соціалки» в заможних країнах Європейського союзу.

Читайте також: Що потрібно зробити, щоб мільйони українців повернулись додому

Українці, в порівнянні з іншими категоріями біженців, відносно не потерпали від бюрократичної тяганини, прибуваючи, швидко юридично оформлювали себе в ЄС як тимчасових резидентів, що могли претендувати на всі блага «приймаючої сторони», тобто – конкретної країни. Та саме тимчасовість є тим, що багато хто вважає умовним недоліком цього статусу. Він розрахований, згідно з Директивою ЄС, на три роки.

Чи можливе її продовження суто юридично? Це питання також ставили профільним чиновникам ЄС, що звітували журналістам за підсумками наради міністрів із питань міграції, котра триватиме, втім, і сьогодні, 26 січня.

Українці, в порівнянні з іншими категоріями біженців, відносно не потерпали від бюрократичної тяганини, прибуваючи, швидко юридично оформлювали себе в ЄС як тимчасових резидентів

Українці, в порівнянні з іншими категоріями біженців, відносно не потерпали від бюрократичної тяганини, прибуваючи, швидко юридично оформлювали себе в ЄС як тимчасових резидентів

«Юридично, відповідно до порад Єврокомісії, можна було би продовжити (статус тимчасового захисту – ред.). Тому це, звичайно, одна з можливостей. Маємо розмірковувати над різними сценаріями… Ми ще не знаємо, де будемо в березні 2025 року», – підсумувала державна секретарка Бельгії з питань захисту та міграції.

Читайте також: Як українські переселенці в ЄС змінюють економіку Євросоюзу і які загрози це несе для України?

Якщо припустити, що тимчасовий захист для українців, яких у ЄС нині понад чотири мільйони, «обріжуть» після березня 2025-го, то в тих, хто працює, теоретично лишається можливість оформити собі, наприклад, робочу чи студентську візу й таким чином змінити юридичний статус свого перебування на території Євросоюзу. Таким чином – зберегти водночас своє право жити там чи навчатись.

Опції для тих, кому стають у нагоді соціальні блага, лишаються предметом для дискусій. Як узагалі бути з українцями, що рятуються від війни? В Євросоюзі визнають, що це складне питання. Складним, вочевидь, буде і рішення, пошуки якого тривають.

Зоряна Степаненко, опубліковано у виданні Радіо Свобода


Читайте також: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У перші дні весни в Україні буде сухо та тепло
19:44
Помолилися Степану Бандері та відзвітували - російські вчителі повелися на розіграш
19:15
"Найтупіше, що я коли-небудь чув": Карлсон прокоментував своє гучне інтерв’ю з Путіним
18:04
Про "Майдан-3": як антимайданівці стали "патріотами"
17:37
Солісти Львівської опери не повернулися в Україну з гастролей
17:04
Бюджет України на фортифікацію - на рівні витрат росії на укріплення Бєлгорода
16:07
Два роки війни: у що вірить та на що сподівається Україна
15:06
У Німеччині заарештували терористку Даніелу Клетте із «Фракції Червоної армії», яку фінансував КДБ
14:02
Шлях у нікуди: мільйонні - у війну! - зарплати Апарату Верховної Ради і мізерні зарплати нардепів
12:08
З-під Авдіївки воїнів відвели в чисте поле, а не на підготовані позиції. Це питання треба було розглядати на Ставці - Бутусов

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]